Справа № 766/21744/17
н/п 2-ар/766/8/18
про роз'яснення судового рішення
27.06.2018р. Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., при секретарі розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощенного (письмовому) провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Херсонського міського суду Херсонської області по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2017року адміністративний позов ОСОБА_1, задоволено у повному обсязі, а саме: Визнано протиправними дії ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо складання довідки від 03.05.2017 №792/19/01 2017 про грошове забезпечення ОСОБА_1 з вказанням розміру його премії 3,14%. Зобов'язано ліквідаційну комісію Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області виготовити та надати ОСОБА_1, для подання до ГУПФУ в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: - посадовий оклад - 4600,00 грн.; - оклад за спеціальним званням (полковник міліції) - 2400,00 грн.;- надбавка за стаж служби - 50% - 3500,00 грн.;- надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20 % - 920,00 грн.; - премія 115,4 % - 13178,68 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.02.2018р., виправлено допущенну в Постанові Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2017р., по справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії описку, доповнивши її резолютивну частину, а саме в третьому абзаці після слів премія 115,4% - 13178,68грн., вказати грошова винагорода в розмірі - 9959,02 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2017р., посилаючись на ті обставини, що з постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2017р., є не зрозумілим, чи поширюється на нього норми Закону України «Про реформування пенсійної системи», Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» в частині обмеження максимального граничного розміру пенсії при здійснення йому перерахунку та виплати пенсії на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'ясню є ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про роз'яснення судового рішення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777грн, з 1 грудня - 1853грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 грн., з 1 липня - 1435 грн., з 1 грудня - 1497 грн.
Відповідно до частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, першим принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є саме верховенство права, яким і керується суд при вирішенні справи та згідно з яким, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, є учасником бойових дій.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
У рішенні Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 суд зазначає, що забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у частині п'ятій статті 17 розділу I "Загальні засади" Конституції України, який визначає такі основи конституційного ладу в Україні, як, зокрема, суверенітет, територіальна цілісність та недоторканність України, захист яких покладається на Збройні Сили України та інші військові формування.
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України).
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З практики Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини при розгляді справи по заяві № 5849/72 "Мюллер проти Австрії" (1975 г.) випливає, що пенсія є майном, яке підпадає під захист ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, який передбачає, що "Кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Таким чином, із вищенаведеного законодавства та відповідних рішень КСУ, вбачається, що ОСОБА_1 підпадає під категорію осіб, на яких дія Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» не поширюється, а будь-які дії щодо обмеження максимального розміру призначеної йому пенсії протирічать ст. 3, 8 Конституції України та ст. 6 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3, 8 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 1-38/2016, рішенням ЄСПЛ "Мюллер проти Австрії" (1975 г.), ст. 6, 254 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Роз'яснити постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 таким чином, що на ОСОБА_1 не поширюються норми Закону України «Про реформування пенсійної системи», Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» в частині обмеження максимального граничного розміру пенсії при здійснення йому перерахунку та виплати пенсії на підставі відповідної довідки про грошове забезпечення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Суддя В.Е. Дорошинська