Справа № 760/6446/18
провадження 1-кс/760/3967/18
10 травня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017110000000025 від 06 червня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачентх частиною 1 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212, частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 205 Кримінального кодесу України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017110000000025 від 06 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 205 КК України, накладено арешту на майно ОСОБА_6 , а саме грошові кошти.
Автор клопотання вважає, що вказаний арешт майна має бути скасований, оскільки, обставини справи, зясування їх має істотне значення для правильного вирішення справи - не були повідомленні судді прокурором та залишились не дослідженими, в результаті чого висновки суду є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, автор клопотання зазначає, що з часу постановлення ухвали від 06.12.2017 пройшло 3 місяці за які заявника та його представників ніхто не повідомив про ухвалу, ніякі слідчі дії не проводились, жодних обвинувачень заявникові висунуто не було, жодних вагомих доказів необхідності арешту майна представлено не було, а отже в подальшому застосування арешту відпала потреба, що також є підставою скасування арешту відповідно до ст.174 КПК України.
В судовому засіданні представника власника майна ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.
Уповноважена службова особа Прокуратури Київської області в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомила
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що Прокуратурою Київської області здійснюється нагляд та керівництво у кримінальному провадженні № 32017110000000025 від 06 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час судового розгляду клопотання, адвокатом не надано витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у рамках якого накладено арешт, та не надано належним чином завірену копію ухвали суду на підставі якої накладено арешт, що позбавляє слідчого суддю з'ясувати з якою метою було накладено арешт, щоб перевірити доводи автора клопотання про необхідність скасування арешту.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1