26.04.2018 Справа №607/2229/18
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В. розглянувши матеріали, які надійшли із Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, 28.08.1988 р. н.,
українця, громадянина України, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом року до
адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.164 КУпАП.
Як встановлено в судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1, здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі, облаштованому, як таксі, не маючи ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», наказ МТЗУ від 02.07.2010 року із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 01.07.2013 року №436.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки суд не повідомив.У силу ч.2 ст. 268 КпАП України вважаю за можливе справу розглядати у відсутності правопорушника.
Згідно ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, наступає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями /ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України/.
Згідно із ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_1 не працює, не є фізичною особою - підприємцем.
У п. 4 постанови Пленуму від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року).
Матеріали провадження не містять даних, які б вказували на систематичність дій, що ставляться в вину ОСОБА_1
Більше того, немає жодного доказу, на підтвердження того, що він надав послугу - здійснив перевезення пасажирів на таксі.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що даний факт можливо довести виключно показами конкретної особи, котра б підтвердила наданням їй ОСОБА_1 послуги з перевезення таксі.
Факт встановлення на даху автомобіля відповідного пристрою, так званої «Шашки», може говорити лише про готування ОСОБА_1 до перевезення пасажирів, однак сам по собі є недостатнім для того, аби стверджувати, що таке перевезення мало місце.
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю з огляду на відсутністю в його діях складу такого правопорушення.
Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_2