Справа № 709/479/18
06 червня 2018 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 жовтня 2009 року помер його батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, яку прийняла мати позивача - ОСОБА_3, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем. 29 травня 2016 року ОСОБА_3 померла, не встигнувши оформити свої спадкові права. Позивач є єдиним спадкоємцем та прийняв спадщину, оскільки подав відповідну заяви до Чорнобаївської державної нотаріальної контори, проте не може оформити спадкові права у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок з надвірними спорудами. За таких обставин позивач звернувся до суду та просив визнати за ним право власності на нього в порядку спадкування за законом.
У судове засідання сторони не з'явились. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с. 25). Відповідач надіслав до суду лист, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 29).
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
27 жовтня 2009 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27 жовтня 2009 року серії 1-СР № 113879 (а.с. 6).
Згідно з копією довідки Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 20 лютого 2018 року № 67 ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В господарстві проживав разом із дружиною - ОСОБА_3 (а.с. 14).
29 травня 2016 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 1 червня 2016 року серії І-СР № 277088 (а.с. 7).
Відповідно до копії довідки Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 3 жовтня 2017 року № 477 ОСОБА_3 на момент смерті була зареєстрована та проживала одиноко за адресою: вул. Полатайло, 22, с. Новоукраїнка, Чорнобаївський район, Черкаська область (а.с. 13).
Факт перебування ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у шлюбі також підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про одруження від 26 березня 2002 року (а.с. 9).
Позивач є сином ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 30 жовтня 1970 року серії І-СР № 277766 (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: вул. Полатайло, 22, с. Новоукраїнка, Чорнобаївський район, Черкаська обл., що згідно з довідкою Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 20 лютого 2018 року № 66 числиться за ОСОБА_2 та належав йому на праві власності, однак правовстановлюючий документ на нього не видавався (а.с. 11).
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 14 квітня 2018 року вих. № 356-01/16 (а.с. 32), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 24), після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори подана заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини і заява позивача про відмову від прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Згідно з листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 14 квітня 2018 року вих. № 358-01/16 (а.с. 31), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 26), після смерті
ОСОБА_3 до нотаріальної контори подано заяву позивача про прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Іншим листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 13 березня 2018 року
№ 249/02-16 позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними спорудами, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 8).
Водночас судом встановлено, що вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчений будівництвом, що підтверджується даними технічного паспорту (а.с. 17-19); розташований на належній ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 23-19-22-00-159 земельній ділянці площею 2,252 га, що підтверджується довідкою Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 24 вересня 2012 року № 285 (а.с. 12); має ринкову вартість у розмірі 55300,00 гривень, що підтверджується копією висновку про вартість об'єкта оцінки від 19 лютого 2018 року (а.с. 15).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто 29 травня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що позивач відповідно до приписів ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити спадкові права у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нерухоме спадкове майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі
№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність інших спадкоємців, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який народився у с. Новоукраїнка Чорнобаївського району Черкаської області, право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2, померлого 27 жовтня 2009 року, на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: вул. Полатайло, 22, с. Новоукраїнка, Чорнобаївський район, Черкаська обл., спадщину якого за законом прийняла мати - ОСОБА_3, яка померла 29 травня 2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай