про повернення позовної заяви
27 червня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/520/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та скасування рішення в частині,-
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд: визнати дії головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення (підписання) нею 17.04.2018 року постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 56201340) неправомірними та дану постанову, як незаконну та необґрунтовану, скасувати в частині накладення штрафу в розмірі, не 170 грн, а 340 грн, виконавчого збору не 17 грн, а 34 грн.
Ухвалою суду від 08.06.2018 року позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Вказану ухвалу позивач отримав 15.06.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 06 900188, однак у встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", п. 57).
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на судовий розгляд справи, однак останній, не усунув недоліки заяви у строк встановлений судом, а тому, заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За таких обставин заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 44, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.
3. Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя П.Д. Дембіцький