Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 червня 2018 р. № 820/1830/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,
при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача- Довгого В.Є.,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до до Північно-східного офісу Держаудитслужби про скасування вимоги, -
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.03.2017 року №20-06-25/2249 про усунення виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності КП “ХТМ” порушень законодавства з фінансових питань в частині п. 1 вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуваний пункт вимоги таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача.
Зокрема, позивач вказує, що відповідач зробив неправомірний висновок щодо завищення позивачем в Розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки різниці в тарифах за послуги теплопостачання для населення розміру заборгованості на суму 1 906 291,67 грн. Такі висновки, на думку позивача, призвели до прийняття оскаржуваної в даній справі вимоги, яка є обов'язковою до виконання та приписує усунути виявлені ревізією порушення.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Відповідач, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.
В обгрунтування відзиву на позовну заяву зазначив, що в ході проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.08.2015р. по 31.12.2015р. було виявлено низку порушень, зокрема встановлено, що до складу загальновиробничих витрат позивачем було включено вартість робіт з ремонту та повірки приладів обліку, які були профінансовані за рахунок коштів, вивільнених від сплати податку на землю. Дані витрати були враховані позивачем при складанні Розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення.
Таким чином, як вказує відповідач, внаслідок подвійного включення до Розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки різниці в тарифах за послуги з теплопостачання для населення, а саме: витрат з ремонту та повірки засобів обліку теплової енергії, які проведені за рахунок коштів, вивільнених від сплати податку на землю, та суми нарахованої пільги зі сплати податку на землю, обсяг відшкодування з бюджету в якості субвенції на покриття різниці в тарифах на послуги теплопостачання для населення було завищено на загальну суму 1 906 291,67 грн., що є порушенням п. 5 Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. № 375.
В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі.
Провадження у справі судом відкрито 19.03.2018р.; підготовче провадження закінчено 05.06.2018р.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
01.03.2017р. фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби за наслідками проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.08.2015р. по 31.12.2015р., у тому числі використання коштів субвенції, наданої у 2015 році з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування було складено акт № 06-12/1 (а.с. 19-40, том 1).
Згідно висновків вказаного акту ревізії було виявлено, крім іншого, порушення п. 5 Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. № 375, а саме: позивачем до складу загальновиробничих витрат у перевіреному періоді було включено вартість робіт з ремонту та повірки приладів обліку, які були профінансовані за рахунок коштів, вивільнених від сплати податку на землю. Дані витрати були враховані позивачем при складанні Розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення.
В зв'язку з наведеним перевіряючими особами Північно-східного офісу Держаудитслужби було зроблено висновок про те, що внаслідок подвійного включення до Розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки різниці в тарифах за послуги з теплопостачання для населення (витрат з ремонту та повірки засобів обліку теплової енергії, які проведені за рахунок коштів, вивільнених від сплати податку на землю) та суми нарахованої пільги зі сплати податку на землю, обсяг відшкодування з бюджету в якості субвенції на покриття різниці в тарифах на послуги теплопостачання для населення було завищено позивачем на загальну суму 1 906 291,67 грн.
На підставі розгляду вказаного акту ревізії керівником Північно-східного офісу Держаудитслужби, з урахуванням наданих позивачем заперечень на акт ревізії, на адресу позивача було направлено обов'язкову до виконання вимогу про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень законодавства з фінансових питань від 27.03.2017р. № 20-06-25/2249 (а.с. 9-11, том 1).
Згідно п. 1 вказаної вимоги позивачу було приписано опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законодавством порядку.
Листом від 07.04.2017р. № 09-1555 позивач повідомив відповідача про усунення порушень, які були виявлені за результатами проведеної ревізії, крім порушення Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. № 375.
Таким чином, фактично не погоджуючись з зазначеним вище порушенням, виявленим ревізією та, відповідно, вимогою в частині необхідності його усунення, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку доводам, які були покладені відповідачем в основу оскаржуваної в даній справі вимоги, суд зазначає, що погодитися з ними не можна з огляду на наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідно до п.1 рішень Харківської міської ради №1703/14 від 29.10.2014 р. та від 21.01.2015р. №1793/15 «Про надання пільг зі сплати земельного податку на 2015 рік» та додатків 2-5 до вищевказаних рішень позивача було звільнено від сплати земельного податку за 2015 рік в розмірі 99 % від сум, що надходять до бюджету м. Харкова, з подальшим направленням вивільнених коштів на цілі, визначені в додатку 2 до рішення сесії, зокрема, на ремонт і повірку будинкових засобів обліку теплової енергії, проектування, придбання, встановлення, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку гарячої води певним категоріям населення.
Згідно наданих позивачем до суду копій актів здачі - приймання виконаних робіт за 2015 рік вказані роботи було виконано. Дана обставина сторонами у справі також не заперечується.
В подальшому, при використанні вивільнених коштів на встановлені рішенням Харківської міськради цілі, позивачем, відповідно до П (с)БО 15 "Доходи" суму витрат було відображено у складі доходу, а саме :
п.16. Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
п.17. Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.»
Положеннями (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» нарахована сума земельного податку відноситься до Загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та інших витрат.
В дослідженому акті ревізії від 01.03.2017р. підтверджено, що відповідно до П(с) БО 16 позивач відобразив нарахування сум земельного податку за дебетом рахунків бухгалтерського обліку: 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 94 «Інші витрати» та кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами».
Сума коштів по податку на землю, на сплату якої було отримано пільгу у 2015 році, була відображена за дебетом рахунків бухгалтерського обліку 64 «Розрахунки за податками і платежами» та кредитом рахунку бухгалтерського обліку 484 «Цільове фінансування і цільове надходження».
При цьому Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Мінфіну України №291 від 30.11.99 року, передбачено, що на рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).
Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.
За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Зазначені вище вивільнені кошти були направлені на ремонт та повірку засобів обліку теплової енергії, встановлених в житлових будинках, з їх відображенням на рах. 9100 «Загальновиробничі витрати пов'язані з виробництвом теплової енергії» та на ремонт та повірку засобів обліку теплової енергії, які встановлені на джерелах теплопостачання КП «ХТМ», з їх відображенням на рах. 9102 Загальновиробничі витрати, пов'язані з транспортуванням теплової енергії».
Таким чином віднесення вищезазначених витрат до складу витрат відповідає П(с)БО 16 «Витрати» та «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого Постановою КМ України від 01.06.2011 р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Відображення доходів здійснено у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (Наказ Мінфіну України №291 від 30.11.1999 року) у складі інших операційних доходів на субрахунку 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів", де узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних оборотних активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування, пов'язаного з операційною діяльністю.
Щодо порушень п.5 Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. № 375, слід зазначити, що згідно нього обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та трансфертів з державного та місцевого бюджетів, отриманих надавачами послуг для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, за рахунок субвенції, отриманої за минулі періоди.
В даній справі позивачем обсяги фактичних витрат та фактичних нарахувань визначено згідно даних бухгалтерського обліку, а їх відображення відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський обліку та П(с)БО». В акті ревізії не наведено жодних порушень щодо визначення у бухгалтерському обліку фактичних витрат, які б вплинули на величину повної собівартості та фактичних нарахувань.
Оскільки коригування витрат на суму отриманої пільги зазначеною вище Постановою № 375 не передбачено, до Розрахунку різниці в тарифах включено значення фактичних витрат та фактичних нарахувань за даними бухгалтерського обліку.
Вивільнені кошти від надання пільги по сплаті земельного податку у 2015 році не підлягають віднесенню до трансфертів місцевих бюджетів на погашення заборгованості з різниці в тарифах, оскільки вони не є видатками місцевого бюджету.
Відповідно до листа Мінрегіону України від 10.03.2017 р. №8/10-550-17 кошти, що вивільнилися в підприємства за рахунок надання міською радою пільги зі сплати податку на землю, не вважаються трансфертом місцевого бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах та не зменшують обсяг нарахованої заборгованості.
Таким чином суд погоджується з доводами позовної заяви про невідповідність п. 1 оскаржуваної вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби про усунення виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності порушень законодавства з фінансових питань вимогам законодавства.
Стосовно доводів відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду, визначених згідно ст. 122 КАС України, суд зазначає наступне.
У відзиві на адміністративний позов від 02.04.2018 року відповідач посилається на порушення позивачем строків звернення до суду з позовом, проте в прохальній частині відзиву просить у задоволенні позову відмовити. Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку відповідачем ані на стадії підготовчого провадження, ані на стадії судового розгляду справи по суті заявлено не було.
Стосовно строку звернення з адміністративним позовом суд вважає за необхідне зазначити, що згідно наведеної норми встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини 2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даній справі оскаржувану вимогу позивачем отримано 29.03.2017р., проте після цього надходження було розпочато процедуру виконання вимоги, зокрема, позивачем до відповідача листом від 07.04.2017р. № 09-1555 надіслано Інформацію про стан усунення порушень, які виявлені за результатами ревізії.
За відсутності відповіді, наданої у розумний строк, стосовно вказаної Інформації, позивач обґрунтовано розраховував, що її відповідачем взято до уваги з урахуванням того, що позивач не погодився з пунктом висунутої вимоги, який ним в подальшому оскаржено до суду.
Відтак, позивач вважав, що вказана вимога не підлягає оскарженню як така, що не порушує його прав, оскільки є виконаною ним, з урахуванням погодження відповідача щодо її часткової неправомірності. Запит відповідача про стан виконання вимоги було ним позивачу надіслано лише 21.02.2018р. листом № 20-06-25/1375 (а.с. 203-204, том 3) та з урахуванням його змісту позивачем було усвідомлено, що відповідачем не прийнято правову позицію щодо часткової незаконності висунутої вимоги, а відтак він дізнався про порушення своїх прав саме з цього моменту.
З урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про часткове скасування спірної вимоги 14.03.2018р., суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду, обчислений з моменту отримання запиту від 21.02.2018р., позивачем пропущений не був.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржувану в даній справі вимогу, суд дійшов висновку про її невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи.
В зв'язку з наведеним позовні вимоги про її скасування є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 241- 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ: 31557119 ) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 40478572) про скасування вимоги - задовольнити.
Скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.03.2017 року №20-06-25/2249 про усунення виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності КП «ХТМ» порушень законодавства з фінансових питань в частині п. 1 вимоги.
Стягнути з Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 40478572) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ: 31557119) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у загальному розмірі- 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено 27.06.2018 року.
Суддя Кухар М.Д.