Справа № 344/6289/18
Провадження № 2/344/3054/18
26 червня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка досягла повноліття, але продовжує навчання, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка досягла повноліття, але продовжує навчання, мотивуючи тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 1999 року по 2002 рік. Від шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами розірвано. У зв'язку з тим, що батько дитини не надавав матеріальну допомогу на утримання дитини позивач була змушена звернутись до суду з позовом про примусове стягнення аліментів. До 01.05.2018 року позивач отримувала аліменти на утримання дочки. З 01.09.2017 року дочка є студенткою першого курсу денної фори навчання ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» медичного факультету. Відповідач є фізично здоровий, працездатний, офіційно працює у ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», викладає, є доцентом, має стабільний дохід, краще матеріально забезпечений, та спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дочки. Стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться. Позивач працює, проте її доходи є незначними, місячний дохід складає 10500грн., проте даних коштів не вистачає на утримання дочки, оскільки вона досягла віку, який потребує значно більших витрат на придбання необхідних речей. В добровільному порядку вирішити даний спір не вдалось. На підставі наведеного просила стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки в користь позивача в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітної плати до досягнення дочкою 23-річного віку.
Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві, запереченні на відзив (а.с.38-41), просили позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на відзив (а.с.19-21), та заперечення (а.с.50-53), вказав, що відповідач погоджується з позовом частково, він не ухилявся і не буде ухилятись від сплати аліментів на утримання дочки, однак дочка досягла повноліття та отримує стипендію в розмірі 1300грн. на місяць. Крім цього 23.12.2004 року у нього народився син ОСОБА_5, тому відповідач погоджується платити суму аліментів в розмірі 1000 грн. до досягнення донькою 23 років. Зазначив, що позивач не надала жодних докуметів на підтвердження суми коштів, які вона щомісяця витрачає на утримання доньки. Також вказав, що дочка відповідача є повнолітньою та під час літніх канікул при бажанні має змогу сама працювати та заробляти гроші. На утриманні у відповідача знаходиться і батько ОСОБА_5М, ІНФОРМАЦІЯ_2, який потребує систематичного догляду та є непрацездатним.
Суд, заслухавши позивача, третю особу, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленністю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.5).
Від шлюбу у сторін народилася дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4), який є повнолітньою, проживає з позивачем (а.с.9).
Позивач ОСОБА_1 працює на посаді асистента КН у Івано-Франківському національному медичному університеті, та згідно з довідкою від 05.04.2018 року, за період з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року її дохід становить 64480,61грн. (а.с.10).
Позивач хворіє, на підтвердження чого надано копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.30).
На підтвердження витрат на утримання поповнолітньої дитини позивач додала також довідку з медичного закладу (а.с.45) та копії чеків про купівлю ліків (а.с.46).
ОСОБА_2 є студенткою 1 курсу 5 групи медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету денної бюджетної форми навчання, що підтверджується довідкою № 332 від 19.03.2018 року, виданою ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» (а.с.8).
Повнолітня ОСОБА_2 отримує стипендію у розмірі 1300грн. на місяць, що підтверджується копією довідки про доходи № 02- 2105 від 23.05.2018 року (а.с.24).
У відповідності з вимогами ст. 199 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років. В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, дитина втрачає право на утримання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, до яких відносяться стан здоров'я та матеріальне становище дочки, сина; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Також відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зміст ст. 200 Сімейного Кодексу вказує про те, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліменти витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
Повнолітній дочці ОСОБА_2 на даний час виповнилось 18 років, вона продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, відповідач має таку допомогу надавати, а тому з відповідача слід стягувати аліменти на її утримання на час навчання.
У відповідача на утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та непрацездатний батько ОСОБА_3, який потребує догляду, про що представником відповідача долучено відповідні документи (а.с.22,23,54,55).
Відповідач також хворіє, про що долучено копію довідки (а.с.56).
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім зазначених обставин, суд враховує, що навчання дитини є бюджетне, повнолітня дитина сторін навчається на денній формі навчання та не може самостійно себе утримувати, обов'язок обох батьків щодо утримання дитини, встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб, та вважає, що заявлений позов слід задовольнити частково та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.05.2018 року до закінчення її навчання у ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704грн. 80коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 182, 185, 191, 199 Сімейного кодексу України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України , суд,-
Позов ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка досягла повноліття, але продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.05.2018 року до закінчення її навчання у ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Суддя: О.А. Татарінова
Повний текст рішення складено 27 червня 2018 року.