Справа № 640/11198/18
н/п 1-кс/640/6574/18
"26" червня 2018 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за учасю серетаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12018220000000668 від 23 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
25.06.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_4 , в якому слідчий просила поновити процесуальний строк подання клопотання про арешт майна та накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання можливості слідчому і прокурору вилучити даний транспортний засіб та зберігати за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що 22.06.2018 приблизно о 15.00 на вул. Тракторобудівників в районі будинку № 128-А м. Харкова сталося зіткнення автомобіля «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ 21013» ОСОБА_7 з тілесними була доставлена до лікарні.
22.06.2018 о 17:10 на вищезазначеній ділянці дороги, старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_8 був оглянутий автомобіль «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , який має сліди механічних пошкоджень, які утворились в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Слідчий зазначає, що враховуючи положення ст. 98 КПК України, автомобіль «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, зазначений транспортний засіб необхідний судовому експерту для проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз з метою з'ясування параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.
За таких обставин на даний час виникла необхідність у арешті автомобіля «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , та зберіганні вилученого транспортного засобу на майданчику тимчасового зберігання автомототранспорту, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Також слідчий зазначила, що відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна звернутись належним чином у встановлений строк не представилось можливим, у зв'язку з тим, що були відсутні документи на транспортний засіб.
Слідчий вказала, що наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку водія ОСОБА_5 у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний автомобіль.
Слідчий про день та час розгляду клопотання повідомлена своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з'явилась, 26.06.2018 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути клопотання про арешт майна без її участі. До даної заяви просила долучити заяву від власника автомобіля - ОСОБА_5 , в якій останній вказує, що не заперечує проти накладення арешту, розгляд клопотання просить проводити без його участі.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та слідчого.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000668 від 23.06.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 22.06.2018 був оглянутий та вилучений автомобіль «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 .
Клопотання про арешт майна подано до суду 25.06.2018 р. о 17-56 год. Таким чином, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України строк для подачі клопотання слідчим, прокурором порушено, оскільки клопотання про арешт майна подано до суду поза межами визначеного строку.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Вказаною статтею передбачається не просто можливість, а й обов'язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущеного з поважних причин. Поважність причин визначається слідчим суддею у разі неможливості своєчасного подання відповідного документа через будь-які обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ.
Принципом кримінального судочинства є доступ до правосуддя (ст. ст. 7, 21 КПК України), який впроваджує у вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство міжнародно-правовий стандарт, який міститься у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до поновлення процесуального строку слідчому, прокурору на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, пропущеного із поважних причин. Крім того, при наявності не вирішеного питання щодо арешту тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні забезпеченням гарантованого нормами міжнародного та вітчизняного права принципу доступу до правосуддя є розгляд даного клопотання по суті із винесенням судового рішення.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, зокрема, враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.06.2018, автомобіль «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику транспортного засобу - автомобіль «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ремонтування, користування, розпорядження та відчуження зазначеного транспортного засобу, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити процесуальний строк слідчому, прокурору на звернення до суду з клопотанням старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12018220000000668 від 23 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнавши причини його пропуску поважними.
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12018220000000668 від 23 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ««ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна визначити майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1