справа № 631/108/16
номер провадження 2-п/631/2/18
26 червня 2018 року селище міського типу ОСОБА_1
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Євсюковій О. В.
розглянувши усно відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 631/108/16-ц (провадження № 2/631/191/16) за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості», -
14 квітня 2016 року Нововодолазький районний суд Харківської області ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 631/108/16-ц (провадження № 2/631/191/16) за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості».
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_2 08.06.2017 року звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що її як учасника цивільного процесу суд повинен був повідомити судовою повісткою про виклик про час та місце розгляду справи завчасно, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання поштою рекомендованим листом зі зворотним повідомленням про вручення судової повістки про виклик в судове засідання, а також можливе повідомлення учасників судового розгляду за допомогою засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Однак, її фактично не було повідомлено про час та місце розгляду справи в Нововодолазькому районному суді Харківської області. В матеріалах цивільної справи, при ознайомленні з її матеріалами, відсутні відповідні докази повідомлення її про час та місце розгляду справи. Зокрема зворотне повідомлення про вручення судової повістки про виклик в судове засідання підписані не нею і не членами її родини. Мається напис її прізвища, а не підпису. Ні вона ні члени її родини не виконують такий підпис як свій. При таких обставинах, суд не повідомив її про час та місце розгляду справи належним чином, в порядку передбаченому статтями 74, 76 Цивільного процесуального кодексу України, провівши судове засідання по справі за її відсутності, та постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, що на її думку є порушенням норм процесуального права. Її підпис в заяві б/н від 16.01.2009 свідчить про те, що вона підтвердила про ознайомлення з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами, а не про отримання нею Умов, Правил і Тарифів, які були їй надані в письмовій формі на які посилається в своєму позові позивач і які були надані в додатках до позову. На Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною картою та Тарифами, які були представлені позивачем, відсутні печатки відділення в якому була складена та підписана заява б/н від 16.01.2009, з чого не випливає висновок, що саме ці Умови, Правила та Тарифи їй були пред'явлені для ознайомлення. Тому вона вважаю, що Умови про надання банківських послуг, Правила користування платіжною картою та Тарифи на які посилається в своєму позові позивач і які були надані в якості доказів до позову не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 16 січня 2009 року. З цього приводу викладена правова позиція у Постанові Судової палата у цивільних справах Верховного Суду Україниу справі № 6-16цс15. від 11 березня 2015 року. Також розрахунок заборгованості, який представив позивач, проведені на підставі процентних ставок та тарифів, які не були узгоджені в заяві б/н від 16.01.2009 року. Крім того, договір був укладений шляхом підписання заяви позичальника, в якій указано, що вона разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою і Тарифами складає між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та нею договір про надання банківських послуг. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України). Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Зокрема, частина друга статті 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексу України). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 Цивільного кодексу України). Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, оскільки за умовами договору і розрахунку заборгованості погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами - платежами кожного календарного місяця, починаючи з 16.01.2009 року, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. Заочним рішенням від 14.04.2016 року вона була позбавлена можливості подати до суду заяву про застосування строків позовної давності. Заочне рішення нею отримано не було і ознайомилась вона з ним тільки 31.05.2017 року, що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 31.05.2017 року. Просила скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Розпорядженням керівника апарату суду № 815 від 08.09.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи й згідно відповідному протоколу справу передано до розгляду головуючому судді Мащенко С. В.
Ухвалою судді Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В. від 08.09.2017 року справу № 631/108/16 (провадження № 2-п/631/9/17) за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 631/108/16-ц (провадження № 2/631/191/16) за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості»прийнято до провадження.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового засідання й розгляду справи була оповіщена своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, але надала заяву, зареєстровану під вхідним № 1627,18-вх від 12.04.2018 року про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - ОСОБА_4, що діяла на підставі довіреності № 3839-К-О, виданої 24.01.2017 року за підписом Голови Правління товариства ОСОБА_5 на строк три рокив судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового засідання й розгляду справи була оповіщена своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за їх відсутності не надала.
Частиною 1 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання заявником й представником позивача особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій ОСОБА_1 та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.
Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.
Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), яка набрала чинності з 15.12.2017 року.
За правилом частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Судом встановлено, що дійсно в провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області знаходилась цивільна справа № 631/108/16-ц (провадження № 2/631/191/16) за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості», в якій 14.04.2016 року було ухвалене заочне рішення.
Також встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне вручення відповідачу ОСОБА_3 повідомлень про дату, час і місце судового засідання, яке відбулося 14.04.2016 року.
З заперечень представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» на заяву, які зареєстровані під вхідним № ЕП-795/17-вх від 13.12.2017 року, вбачається, що в заяві про перегляд заочного рішення обов'язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань - відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Відповідачу надано ряд прав та обов'язків. Зокрема (статей 128, 131 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності: відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обґрунтованим. Для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з'явитись в судове засідання. Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляд. Щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд вважає доводи заявника обґрунтованими, та знаходить можливим задовольнити його заяву та скасувати заочне рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14.04.2016 року по цивільній справі № 631/191/16-ц (провадження № 2/631/108/16-ц) за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості».
На підставі викладеного, керуючись пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтею 258, частинами 4 та 5 статті 259, статтями 278 та 288, частиною 3 частиною 1 статті 273, статтею 289 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 631/108/16-ц (провадження № 2/631/191/16) за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості» задовольнити.
Заочне рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14.04.2016 року по цивільній справі № 631/191/16-ц (провадження № 2/631/108/16-ц) за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості» скасувати.
Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначити о 17 годині 00 хвилин 25 липня 2018 року у приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області (юридична адреса: вулиця 40 років Перемоги, будинок № 1, селище міського типу ОСОБА_1, Харківська область, Україна, 63202, зал судового засідання № 1) з повідомленням сторін.
Копію ухвали надіслати всім учасникам справи.
Ухвалу постановлено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко