Провадження № 2/641/857/2018 Справа № 641/764/18
18 червня 2018 року
Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:
Головуючого судді - Чайка І.В.,
за участю секретаря - Дрокіної С.О.,
розглянувши відкритому судовому засіданні приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/764/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень,-
Позивачі звернулись до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, а саме про реєстрацію права приватної власності на квартиру № 4 за адресою : м. Харків, пров. Решетняківський, 5 за ОСОБА_3
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на те, що 01 липня 2010 року між ними та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки , відповідно до якого позивачами передано в іпотеку ОСОБА_5 квартиру № 4 за адресою : м. Харків, пров. Решетняківський, 5. В подальшому при ознайомлені з матеріалами справи № 641/506/17 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення, позивачем стало відомо, що право власності на їх квартиру було зареєстровано за відповідачем на підставі договору іпотеки від 01.07.2010 року , як за іпотекодержателем в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак , позивачі не отримували письмових вимог від іпотекодержателя про виконання порушеного зобов'язання , у зв'язку з чим вважають, що приватним нотаріусом під час реєстрації права власності за ОСОБА_3 на вищевказану квартиру , порушено порядок державної реєстрації права власності та норми чинного законодавства.
Ухвалою суду від 28.02.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі .
Ухвалою суду від 02.04.2018 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку , про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідач - Приватний нотаріус ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилась, про день та час слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку , про причини своєї неявки суду не повідомила.
Відповідач - Приватний нотаріус ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилась, про день та час слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку , про причини своєї неявки суду не повідомила.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився , про причини своєї неявки суду не повідомив, подав до суду відзив на позовну заяву , в якому зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, при цьому вказуючи , що державну реєстрацію на спірну квартиру було здійснено, відповідно до умов іпотечного договору та згідно з діючим законодавством .
Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю всіх учасників справи на підставі доказів наданих сторонами .
Так, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.
Судом встановлено, що згідно договору позики, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим №2180, 01 липня 2010 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в позику 10880 доларів США з умовою повернення цих коштів частинами (з розстроченням) та кінцевим строком повернення 01 липня 2011 року (а.с.24-25).
Відповідно до іпотечного договору від 01.07.2010 року, реєстраційний номер 2130, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 , з однією сторони та ОСОБА_5 з другої сторони, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, в забезпечення виконання зобов'язань позивачів по справі з повернення ОСОБА_5 суми боргу за Договором позики, позивачі у справі передали ОСОБА_5В в іпотеку квартиру № 4 в житловому будинку № 5 по провулку Решетняківському в місті Харкові, житловою площею 30,5 кв. м., загальною площею 44,1 кв. м. ( а.с.26-27)
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.09.2013 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, позовні вимоги задовольні частково і стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суму боргу з урахуванням нарахованих процентів за договором позики від 01.07.2010 року в розмірі 216 434 грн. 44 коп. та судові витрати в розмірі 2164 грн. 35 коп. ( а.с.28-31)
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22.06.2016 року, вказане заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.09.2013 року залишено без змін . ( а.с.35-37)
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2018 року , заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.09.2013 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 22.06.2016 року залишені без змін.( а.с. 38-46)
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.04.2014 року , ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,, позовні вимоги ОСОБА_5 задовольні в повному обсязі та в рахунок задоволення вимог ОСОБА_5 за договором позики від 01 липня 2010 року на суму 218598 грн. 79 коп. звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 4 в житловому будинку № 5 по провулку Решетняківському в місті Харкові, житловою площею 30,5 кв. м., загальною площею 44,1 кв. м., шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_5 права на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі - покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, з наданням ОСОБА_5 всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Передано предмет іпотеки - квартиру №4 в житловому будинку №5 по провулку Решетняківському в місті Харкові, житловою площею 30,5 кв. м., загальною площею 44,1 кв. м. в управління ОСОБА_5 на період до його реалізації та виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.. ( а.с.32-34)
07.06.2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 всі права та обов'язки за іпотечним договором від 01.07.2010 року, реєстраційний номер 2130. ( а.с.47)
13.06.2016 року на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2 було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договорами позики та іпотеки, що підтверджується копією вказаного повідомлення , описом вкладення в цінний лист та квитанціями про відправку такого повідомлення ( а.с.48,49)
Вказане повідомлення було отримано адресатом, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.50)
05.10.2016 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була направлена вимога про усунення порушення виконання зобов'язання з повернення боргу за договором позики у тридцяти денний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання, що підтверджується копією вказаної вимоги , описом вкладення в цінний лист та квитанціями про відправку такої вимоги ( а.с.58-67,70,71)
Вказане повідомлення було отримано адресатом 10.10.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.69)
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2016 року , вбачається , що 23.12.2016 року було внесено запис до вказаного реєстру про реєстрацію приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, права власності на квартиру № 4 за адресою : м. Харків, пров. Решетняківський, 5 за ОСОБА_3 ( а.с.8)
Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У відповідності до частини 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, законодавцем чітко передбачений порядок набуття права власності на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання по договору перед Іпотекодержателем.
Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Згідно пункту 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
Пунктом 61 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Суд зазначає, що вимога про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання що була надіслана на адресу позивачів по справі , відповідачем ОСОБА_3 та яке було отримано адресатом 10.10.2016 року, є саме тим документом, з яким законодавець пов'язує настання права на звернення іпотекодержателя за перереєстрацією права власності на предмет іпотеки.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності на спірне іпотечне майно приватний нотаріус -ОСОБА_4 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України таЗаконом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому протиправності в діях відповідача судом не встановлено.
Отже, відповідачем ОСОБА_3 дотримано умови обраного способу задоволення вимог Іпотекодержателя , оскільки на адресу Іпотекодавців, були надіслані вимоги про усунення порушення щодо основного зобов'язання за договором позики, із застереженням, що у випадку невиконання вказаного зобов'язання , Іпотекодержателем буде прийнято рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність.
Таким чином, враховуючи зазначені норми Закону та умови Договору іпотеки, суд приходить до висновку , що відповідач ОСОБА_3 реалізував своє право на звернення стягнення шляхом набуття у свою власність предмету іпотеки обранням певного способу задоволення вимог за основним зобов'язанням.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються, у зв»язку з відмовою у задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд, -
В задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1, адреса проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП-2279624285.
Позивач - ОСОБА_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП-3129705332.
Відповідач - ОСОБА_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1.
Відповідач - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу -ОСОБА_4, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2, РНОКПП - в матеріалах справи відсутній.
Повний текст рішення по справі складено 27 червня 2018року.
Суддя: ОСОБА_8