Справа № 344/7148/18
Провадження № 2/344/3184/18
25 червня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач звернулась до Івано-Франіквського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Мотивувала тим, що 21.11.2012 року вона уклала шлюб з відповідачем, від якого у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Рішенням Івано-Франківського міського суду свід 06.12.2017 року шлюб між сторонами розірвано, сина залишено на проживання з позивачем. Відповідач не цікавиться ні матеріальним забезпеченням, ні вихованням дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, та будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Позивач сама не взмозі забезпечити синові належне матеріальне забезпечення для задоволення мінімальних життєво необхідних потерб. Аліменти відповідач нікому не платить, стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, він є працездатною особою, отримує дохід, займається сімейною, рекламною зйомкою, весільною тофо- та відео зйомкою, з метою заробітку часто їздить за кордон. Його робота є високооплачуваною, позивачу відомо, що за проведення однієї весільної фото- та відео зйомки відповідач отримує 400 доларів США. На підставі наведеного просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі 6000грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову в до досягнення сином повноліття, з урахуванням індексації відповідно до закону.
Позивач в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву, за змістом якої підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив (а.с.20), в якому позов визнав частково у розмірі 1500грн., зазначив, що немає можливості платити аліменти у зазначеному позивачем розмірі, так як він має постійну роботу - працює керівником гуртка, та його дохід становить 1000 грн. на місяць. Крім цього занзначив, що добровільно надає кошти на утримання сина та бере участь у його вихованні. Також він не їздить за кордон на заробітки, а був лише декілька разів у матері, яка проживає за кордоном, за її кошти. У нього немає у власності ні автомобіля, ні нерухомого майна, які б свідчили про отримання відповідачем значних доходів. Просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду ід 06.12.2017 року розірвано (а.с.6-7), вони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-НМ № 254504 (а.с.5).
Позивач зазначила, що дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліменти витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідач є працездатною особою, інших дітей чи утриманців у нього немає, і він спроможний платити аліменти на утримання дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з долученою відповідачем до відзиву довідкою про доходи № 532 від 22.06.2018 року, виданою Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 працює керівником гуртка, та його дохід за період з грудня 2017 року по травень 2018 року становить 5052,53грн. (а.с.24).
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 25 травня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704грн. 80коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 76, 141, 259, 263, 265, 273, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/46 в м. Івано-Франківськ, і/н - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н -НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 25 травня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/46 в м. Івано-Франківськ, і/н - НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.А. Татарінова
Повний текст рішення складено 27 червня 2018 року.