Справа № 188/636/18
Провадження № 2/188/358/2018
27 червня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі Брагін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на трьох дітей,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 25.10.2002 року вона уклала шлюб з відповідачем.
У період шлюбу у них народилося троє дітей: донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивачка зазначає, що відповідач не бажає надавати матеріальну допомогу на дітей. Вона вважає, що відповідач за своїм матеріальним станом має можливість надавати таку допомогу.
Посилаючись на норми статей 141, 180-183, 191 Сімейного кодексу (далі - СК) України позивачка просить суд стягнути з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 16,66 %, на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 16,67 %, та на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 16,67 %, з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала і просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Суд, вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони 25 жовтня 2002 року уклали шлюб, про що вчинено актовий запис № 6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-КИ № 170820, видане 25.10.2002 року виконавчим комітетом Олександропільської сільської ради Петропавлівського району (а.с.4).
У період шлюбу у сторін народилося троє дітей:
донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вчинено актовий запис про народження № 3, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-КИ № 213638, виданим 21.04.2003 року виконкомом Олександропільської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.5);
донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що вчинено актовий запис про народження № 06, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-КИ № 140786, виданим 11.10.2007 року виконкомом Олександропільської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.6);
донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що вчинено актовий запис про народження № 01, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-КИ № 212228, виданим 01.04.2009 року виконкомом Олександропільської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.7).
Спільне проживання позивачки та відповідача припинено, неповнолітні діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні.
Правовідносини між сторонами регулюються Сімейним кодексом (далі - СК) України.
Суд відзначає, що батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно з ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами ст. 182 СК України судом враховано, що мати дитини здійснює догляд за нею, але можливості матері по наданню утримання на дитину є обмеженими.
Суд виходить з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків з догляду та матеріального забезпечення власної дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Під час вирішення будь яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей (ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України).
При вирішенні спору суд керується положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Дитина має право розраховувати на повноцінне дитинство. Інтереси дитини підлягають переважному захисту у разі співставлення з правами та законними інтересами відповідача.
Згідно з нормою ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягу¬ватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч.2 цієї статті).
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК).
Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
У постанові № 6-1798цс16 від 19.10.2016 року Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування частин 1, 2 статті 183 СК України, відповідно до якої частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів 50 % заробітної плати боржника.
Порядок стягнення аліментів визначено у статті 71 цього Закону та статтях 194-197, 274 СК України.
Статтею 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3).
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4).
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд враховує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Виходячи з встановлених судом на підставі досліджених доказів обставин, та норм права, які регулюють правовідносини між сторонами, приймаючи до уваги, що відповідач, як батько дітей, повинен піклуватися про них та утримувати і має таку можливість, однак матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, але позов визнав, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на користь позивача на утримання дітей.
З урахуванням приписів ч.2 ст.183 СК України, правової позиції Верховного Суду України та тієї обставини, що позивач просить стягнути з відповідача аліменти з відповідача у загальному розмірі 50 % його заробітку (доходу), позов підлягає задоволенню саме в цьому розмірі.
Згідно з ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає 1860 грн., отже ціна позову складає 1860+1860 х 50/100 х 6 місяців = 11160 грн.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивача відповідно до п. 3 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762 грн., в зв'язку з чим суд вважає за необхідне на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі зазначеного, ст.ст. 141, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 141, 176, 206, 263-265, 273, 352, 354, п.1ч.1 ст.430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: індекс 52713, вул. Широка, 29, с. Озерне Петропавлівського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса місця проживання: індекс 52713, вул. Пушкіна, 3, с. Озерне Петропавлівського району Дніпропетровської області, про стягнення аліментів на трьох дітей задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти
на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2;
на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3;
щомісячно в розмірі 50 % його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 14.05.2018 року та до досягнення доньками повноліття.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя ОСОБА_6