Справа № 760/4869/18
Провадження № 1-кс/760/3197/18
19.03.2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «Квінта Компані» ОСОБА_3 про скасування арешту в кримінальному провадженні № 32017110000000062 від 22.12.2017р.,
В провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «Квінта Компані» ОСОБА_3 про скасування арешту в кримінальному провадженні № 32017110000000062 від 22.12.2017р.
Відповідно до вимог поданого клопотання, директор ТОВ «Квінта Компані» ОСОБА_3 просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.01.2018р. на поточний рахунок ТОВ «Квінта Компані» (код ЄДРПОУ 41126859) за № НОМЕР_1 , відкритий в ГРУ Західне ПАТ «КБ «Приватбанк».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Чинний КПК України закріплює порядок розгляду слідчим суддею, судом клопотання про скасування арешту майна, яке має бути розглянуто не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство України не передбачає можливості розгляду клопотання за відсутності заявника.
Разом з тим, заявники та їхній адвокат в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомляли.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
КПК України не містить загального положення про заборону зловживання процесуальними правами.
Заборона зловживання процесуальними правами не потребує закріплення у нормах КПК України, оскільки вона є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.
За таких обставин, неявка без поважної причини особи, яка подала клопотання, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та недоведення вказаних у ньому обставин.
Виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст. ст. 7, 22, 26 КПК України, оскільки особа не підтримує клопотання, з яким звернулась до слідчого судді, слідчий суддя вважає відсутніми підстави, для розгляду даного клопотання по суті.
Разом з цим, оскільки положеннями чинного КПК України, повернення клопотання про скасування арешту майна, залишення його без розгляду або закриття провадження не передбачено, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з формальних підстав, не вирішуючи його по суті, що в подальшому не позбавляє права заявника звернутись до слідчого судді з даним клопотанням.
Керуючись статтями 7, 22, 26, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання директора ТОВ «Квінта Компані» ОСОБА_3 про скасування арешту в кримінальному провадженні № 32017110000000062 від 22.12.2017р. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1