Справа № 569/11272/18
20 червня 2018 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 розглянувши клопотання про арешт майна,-
Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 , про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 15 червня 2018 року, приблизно о 22.20 год., невстановлений водій, керуючи автомобілем BMW 750LD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Київ-Чоп, зі сторони м.Корець у напрямку м.Рівне, на 289 км + 740 м вказаної автодороги, що в межах с.Федорівка Гощанського району Рівненської області, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину автодороги по нерегульованому пішохідному переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля BMW 750LD, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Внаслідок наїзду пішохід загинув на місці події, а автомобіль отримав механічні пошкодження. Водій автомобіля BMW 750LD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після наїзду місце події залишив. В подальшому на місце події прибув гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який заявив, що за кермом автомобіля BMW 750LD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився він.
В ході проведення огляду, було вилучено одяг та взуття, в які був одягнутий та взутий ОСОБА_6 . На штанах ОСОБА_6 були наявні сліди бурого кольору, схожі на кров.
Відповідно до постанови від 16.06.2018, одяг та взуття, вилучені у ОСОБА_6 визнані та приєднані до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180000000412 від 16.06.2018, як речовий доказ.
Слідчий вказує, що одяг та взуття, вилучені у ОСОБА_6 , являються речовим доказом у кримінальному провадженні, тому є необхідність у встановленні заборони власнику відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися даним майном, з метою уникнення ризиків продажу чи вчинення будь-яких дій, які можуть призвести до втрати чи пошкодження даного одягу і взуття та знищення слідів вчинення даного кримінального правопорушення.
Під час розслідування можуть виникнути підстави для призначення судових експертиз та проведення слідчих (розшукових) дій з використанням одягу та взуття ОСОБА_6 .
Повернення одягу та взуття ОСОБА_6 , на яких залишені сліди правопорушення власнику, позбавить орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення даних слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у провадженні, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено що СУ ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018180000000412 від 16.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході проведення огляду, було вилучено одяг та взуття, в які був одягнутий та взутий ОСОБА_6 . На штанах ОСОБА_6 були наявні сліди бурого кольору, схожі на кров.
Відповідно до постанови від 16.06.2018, одяг та взуття, вилучені у ОСОБА_6 визнані та приєднані до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180000000412 від 16.06.2018, як речовий доказ.
Накладення арешту на вищевказане майно, яке є речовим доказом, дасть можливість проведенню ряду експертиз.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Частиною 2 ст. 167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У ч. 4 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено випадки цивільно-правової відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно - одяг та взуття, які вилучені 16.06.2018 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та залишити вказаний одяг та взуття на зберіганні в СУ ГУНП в Рівненській області, встановивши заборону власнику, чи будь-якій іншій особі відчужувати, розпоряджатися та користуватися чи вчиняти будь-які інші дії із вищевказаним одягом та взуттям до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів до Апеляційного суду Рівненської області.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1