Справа № 558/245/18
номер провадження 2/558/78/18
26 червня 2018 року Демидівський районний суд
Рівненської області
в складі:
одноособово суддя Олексюк А.О.,
секретар судового засідання Ковальська Л.С.,
сторони по справі: позивач - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2,
з участю сторін по справі,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, в якій просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 28.11.2011року на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, із твердої грошової суми в розмірі по 500 гривень на тверду грошову суму в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за рішенням Демидівського районного суду від 28 листопада 2011 року в сумі 11029 (одинадцять тисяч двадцять дев"ять) гривень 34 копійки. Також позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею витрати на правову допомогу.
В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, що з відповідачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 26 червня 2009 року рішенням Демидівського районного суду Рівненської області.
Від шлюбу з ОСОБА_2 в них є неповнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 28 листопада 2011 року у цивільній справі № 2-221/11 за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 12.10.2011 року та до досягнення дитиною повноліття.
По даному рішенню Демидівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист, який звернуто до примусового виконання через відділ ДВС Демидівського районного управління юстиції Рівненської області.
ОСОБА_2 жодної допомоги доньці не надає, участі у вихованні доньки не приймає, не спілкується, не цікавиться її життям та потребами. Аліменти регулярно не сплачує, заборгованість станом на 01.02.2018 року становить - 36233,10 грн. Позивачка самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати дочку.
На даний час дочка потребує значно більшого догляду та матеріальних витрат, як в 2011 році. Зокрема, збільшились витрати на придбання одягу, шкільного приладдя та навчальних матеріалів, ліків, організації відпочинку. Дитина ходить до школи, мінімальна сума витрат за один місяць в середньому становить 2000 грн., а саме на канцелярські приладдя та всі інші речі необхідні для навчання - 250 гривень; на одяг - 950 гривень, на харчування та обіди в шкільній їдальні - 400 гривень, ліки - 100 гривень, на засоби гігієни - 200 гривень та на дозвілля - 100 гривень.
Позивач хоча і працює, однак її заробітної плати не вистачає, для того, щоб повністю забезпечити та задовольнити потреби дитини.
Позивачка також вказала, що аліменти ОСОБА_2 призначені судом в невеликому розмірі і не включали до свого складу будь-яких додаткових витрат на виховання, навчання, утримання чи лікування дитини, в результаті ухилення відповідача від їх сплати станом на 01 лютого 2018 року утворилась істотна заборгованість. У зв"язку з цим, вважає, що з відповідача має бути стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів, яка становить 11029 грн. 34 коп.
Під час розгляду справи в суді позивачка позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладеній у позовній заяві, просить їх задовільнити. При цьому позивачка подала заперечення на відзив відповідача, зазначивши в ньому, що наведені відповідачем заперечення не звільняють його від обов"язку утримувати свою дитину та приймати участь у її вихованні. Суду позивачка пояснила, що відповідач працездатний, на даний час працевлаштований, має велику заборгованість по аліментах, тому повинен матеріально дитину утримувати.
Відповідач позовні вимоги не визнав, подавши відзив на позов, згідно якого з позовними вимогами не погоджується, так як позивачкою не надано жодного доказу, що дитина проживає разом з матір"ю та отримує всі належні умови для розвитку. Позивачкою не надано жодної квитанції, яка б підтверджувала б те, що вона витрачає грошові кошти на дитину. Крім того, вказав, що він, як працевлаштувався, то сплачує аліменти. В нього на утриманні знаходиться ще одна неповнолітня дитина, на утримання якої він також сплачує аліменти, згідно рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області. Вважає, що підстав для зміни розміру аліментів у бік збільшення не існує, оскільки встановлений розмір аліментів відповідає вимогам чинного законодавства, необхідність виплати аліментів співмірна із його матеріальними можливостями з їх виплати. З приводу стягнення з нього неустойки у зв"язку із простроченням сплати аліментів вказав наступне: рішення суду про стягнення аліментів мало заочний характер і він про нього дізнався не відразу, оскільки по місцю реєстрації не проживає, а проживає в Київській області. Постійної роботи у нього не було, доходи, які були у нього від тимчасово виконуваних робіт були невеликі, їх вистачало лише для себе та на часткову сплату аліментів по двох виконавчих листах. З лютого 2018 року, після офіційного працевлаштування, він почав регулярно по даний час платити аліменти та заборгованість по них.
Просить зменшити розмір неустойки, врахувавши те, що його матеріальний стан на час розгляду даної справи, як платника аліментів не дає можливості сплачувати не лише неустойку, але й аліменти по двох виконавчих листах та заборгованість по них, оскільки він отримує мінімальну зарплату - 3800 грн., половину з якої відраховують на аліменти та погашення боргу по них. З вище викладених підстав, ОСОБА_2 у відзиві просить у задоволенні позовних вимог про зміну розміру аліментів на утримання доньки відмовити у повному обсязі. В частині стягнення пені, просить зменшити розмір пені на 2000 грн. /а.с.29-30/.
Під час розгляду справи в суді відповідач суду пояснив, що не має змоги сплачувати аліменти в більшому розмірі, згідний на сплату пені в розмірі п'ять тисяч гривень. Оскільки він сплачує аліменти ще по одному виконавчому листу в розмірі 300 гривень, йому не залишатиметься коштів на прожиття самому.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих учасниками справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-ГЮ № 129730 батьками ОСОБА_3 є батько - ОСОБА_2 та мати ОСОБА_5. /а.с.6/.
Шлюб між сторонами розірвано, про що підтверджує рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 26 червня 2009 року та свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-ГЮ № 019584/а.с.7-8/.
Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області (заочним) від 09 вересня 2010 року, дитині ОСОБА_4 було змінено прізвище на ОСОБА_5 /а.с.10/.
Відповідно до рішенням Демидівського районного суду Рівненської області (заочного) від 28 листопада 2011 року, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь позивачки ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 500 (п"ятсот) гривень щомісячно ( а.с.11-12).
Згідно ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України встановлено підстави для зміни (збільшення) розміру аліментів, визначених рішенням суду. Такими підставами є зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом.
Обставинами, які змінили матеріальний стан позивачки ОСОБА_1 після винесення судового рішення про стягнення на її користь аліментів в розмірі 500 (п"ятсот) гривень, вона вважає зростання прожиткового мінімуму для дитини та зміна економічної ситуації в державі, а саме з моменту винесення рішення суду зросли ціни на продукти харчування, одяг та ліки, комунальні послуги та промислові товари, а відтак змінився її матеріальний стан. Розміру, визначених аліментів в 2011 році, а саме 500 грн., по суті вистачає на 7-10 днів. Грошові кошти необхідні для придбання для доньки продуктів харчування, одягу та взуття, зошитів і підручників, засобів гігієни, миючих засобів, оплату за спожиту електроенергію та опалення будинку.
Суд встановив, що на момент звернення позивачки до суду, набрали чинності зміни до ч.2 ст. 182 СК України, відповідно до яких мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" прожитковий мінімуму прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 грн.
При задоволенні позову в частині збільшення розміру аліментів, суд враховує, те, що відповідач офіційно працює, на утриманні має ще одну неповнолітню дитину, котрій сплачує аліменти в розмірі 300 гривень, є працездатним. Обставин, які б звільняли відповідача від обов"язку по утриманню своєї неповнолітньої доньки в суді не встановлено.
Щодо заявлених вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь неустойки за прострочення сплати аліментів за рішенням суду в розмірі 11029 грн. 34 коп., то суд вбачає наступне. Так, судом встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого Демидівським районним судом Рівненської області 24 січня 2012 року, ОСОБА_2 має сплачувати ОСОБА_5 кошти на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дочкою повноліття. /а.с.14/. Також, як установлено судом, платник аліментів ОСОБА_2 допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум платежів аліментів. /а.с.16-17/.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правова позиція Верховного Суду України, яка викладена на підставі постанови по справі № 6-81цс13 від 11 вересня 2013 року вказує, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Таким чином, загальна сума неустойки внаслідок прострочення сплати аліментів за період із 12 жовтня 2011 року по 01 листопада 2018 року включно становить 11029 грн. 34 коп.
У зв"язку з цим, враховуючи положення ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, також ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік", ч.1 ст. 196 СК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню повністю.
Разом з тим, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 704 грн. 8о копійок судового збору, у зв"язку з тим, що позивачка згідно ЗУ "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду по даній категорії справи та на користь позивачки 600 грн. 00 копійок витрат на правову допомогу адвоката.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.180, 182-184, 192, 195, 196 Сімейного кодексу України та ст.ст. 12, 81, 89, 141, 211, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовільнити.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 28.11.2011року на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, із твердої грошової суми в розмірі по 500 гривень на тверду грошову суму в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, неустойку за прострочення сплати аліментів за рішенням Демидівського районного суду від 28 листопада 2011 року в сумі 11029 (одинадцять тисяч двадцять дев"ять) гривень 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, понесені нею витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 червня 2018 року.
Суддя