Справа № 761/2583/18
Провадження № 2/761/4084/2018
(заочне)
01 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Юзькової О.Л.,
за участю секретаря Голопич Н.Р.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням -
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. З відповідачем ОСОБА_2 позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 та повнолітню доньку ОСОБА_4. 21 червня 2017 року Шевченківським районним суд м. Києва було винесене заочне рішення, яким вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Квартира АДРЕСА_1 з двох житлових кімнат площею 29, 6 кв. м., загальною площею - 45,9 кв.м. 28 травня 2016 року відповідач зібрав свої речі та залишив квартиру. На даний час місце його проживання Позивачу невідомо. Відповідач не цікавиться житловою площею з квітня -2015 року, не сплачує необхідні платежі по утриманню житла. Перешкод у користуванні житловою площею в квартирі йому не було і не має, він не турбується щодо свого права на житло в квартирі. Відповідач створив нову сім'ю та проживає у своєї співмешканки. Як вказує ОСОБА_1, відповідач не проживає більше півтора року, обов'язків по утриманню житла не несе, комунальні послуги не оплачує. У зв'язку з цим, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Ухвалою від 24.04.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копію ухвали від 24.04.2018 року відповідач отримав 25.05.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Водночас, відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив.
За вказаних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1.
Спірна квартира належить позивачу ОСОБА_1, що підтверджується договором міни, посвідченим державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори Лазаревою Л.І. 01.04.1996р №22-1869 та договором дарування ? частини квартири посвідченим приватним нотаріусом КМНО Івановою О.П. 06.03.2017р. №118.
Судом встановлено, що на час розгляду справи, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано чотири особи- позивач ОСОБА_1, донька позивача ОСОБА_4, син ОСОБА_3 та колишній чоловік позивача ОСОБА_2, що підтверджується довідкою форми №3 КП "Керуюча дирекція" .
Як вказує позивач, Відповідач ОСОБА_2 з травня 2016 року у даній квартирі не проживає, що підтверджуєється рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 21.06.2017р.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.06.2017 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
При цьому судом встановлено, що сторони з травня 2016 року припинили вести спільне госпордарство та проживають окремо один від одного.
Згідно із ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Як зазначає позивач, відповідач не несе витрати по оплаті квартири, житлом не цікавиться з 2016 року, місце проживання його не відоме. Квартиру він залишив добровільно. Доказів зворотньому не було отримано під час розгляду справи.
Також не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність перешкод у користуванні ОСОБА_2 спірною квартирою.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Разом з тим, положеннями ст. 71 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
При цьому ст. 71 ЖК України визначено - при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відрповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає доведеним відсутність відповідача ОСОБА_2 в спірній квартирі більше півтори року без поважних причин, та з огляду на те, що відповідач не є членом сім"ї позивача та його реєстрація у помешканні обмежує позивача у здійсненні права власності, вважає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_1
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час розгляду справи не було встановлено та не отримано відповідні докази про здійснення інших витрат, визначених ст. 131 ЦПК України (в редакції від 30.10.2017 р.).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268,280-284,352 ,354 ЦПК України,ст. ст. 71,72, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 (адреса: 04128, АДРЕСА_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: 04128, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (адреса: 04128, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 01.06.2018.
Суддя: