Справа № 761/5061/18
Провадження № 2/761/4296/2018
(заочне)
18 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 10 699,27 грн. за надані послуги з централізованого опалення, 2180,80 грн. - за постачання гарячої води; 3 345,49 грн. - 3% річних та інфляційну складову боргу, а також 1762,00 грн. судового збору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго». Разом з тим, за результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. У зв'язку з зазначеним, а також посилаючись на те, що у відповідача утворилась заборгованість, яка, враховуючи інфляційні витрати та 3% річних, складає 16 225,56 грн., позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 23.03.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін сторін та призначено до розгляду на 22.05.2018. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судовому засіданні 22.05.2018 було оголошено перерву та призначено вказану справу до розгляду на 18.06.2018 на 13:30.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 18.06.2018 року до суду надійшла заява представника позивача, згідно якої він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Крім того, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Інших заяв та клопотань від представника ПАТ "Київенерго" в адресу суду не надходило.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов в адресу суду не направив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
ПАТ «Київенерго» просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період часу з 1.10.2014 року по 01.10.2017 року в розмірі 16 225,56 грн., яка включає: 10 699,27 грн. за надані послуги з централізованого опалення, 2180,80 грн. - за постачання гарячої води; 3 345,49 грн. - 3% річних та інфляційну складову боргу , зважаючи на те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі по тексту - Правила).
Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.
Так приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В свою чергу приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає відповідач.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд здійснив звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Як свідчить відповідь начальника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 за даними Реєстру територіальної громади м. Києва не зареєстрована.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
При цьому в розумінні положень ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Звертаючись до суду з позовом представник ПАТ "Київенерго" не надав будь - яких доказів, які надають змогу суду зробити висновок про те, що відповідач є споживачем послуг, що надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1.
Не було їх отриманоі під час розгляду справи по суті спору, клопотання про долучення доказів, їх витребування від представника ПАТ "Київенерго" не надходили.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки позивачем, в розумінні положень чинного законодавства України, не доведено, що відповідач є споживачем послуг, що їх надає ПАТ "Київенерго".
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268,280-284,352 ,354 ЦПК України, ст.15 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення складено 18.06.2018 року.
Суддя: