Справа № 606/813/18
27 червня 2018 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі кримінальне провадження №12018210170000100, внесене 20 квітня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,
за ч.1 ст.289 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 30 березня 2018 року близько 22 год., перебуваючи біля будинку культури в с.Бенева Теребовлянського району Тернопільської області, побачив автомобіль марки «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_1 , законним володільцем якого є потерпілий ОСОБА_4 і в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
З цією метою ОСОБА_5 підійшов до зазначеного автомобіля, відчинив дверку з боку водія, яка не була зачинена, сів в автомобіль та за допомогою контактної групи, яка знаходилась під кермом автомобіля, привів його двигун в робочий стан, після чого, не маючи права на керування цим автомобілем, ігноруючи волю законного володільця транспортного засобу, почав здійснювати рух на ньому з метою прокататися.
Незаконно заволодівши транспортним засобом марки «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 17098 грн., ОСОБА_5 ним певний час керував, а після пошкодження одного із його коліс, залишив на узбіччі автомобільної дороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка».
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та суду показав, що 30 березня 2018 року у вечірній час, знаходячись поблизу будинку культури в с.Бенева Теребовлянського району Тернопільської області, побачив автомобіль марки «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_1 , яким вирішив заволодіти та прокататись на ньому. Для цього він підійшов до автомобіля, відкрив дверку, сів на місце водія, привів двигун в робочий стан та став ним керувати. Вказаним автомобілем він проїхав приблизно 30 км, після чого на узбіччі автомобільної дороги зупинився, оскільки пошкодив колесо, залишивши транспортний засіб без нагляду. Дозволу на керування автомобілем у нього від потерпілого ОСОБА_4 не було. Також пояснив, що він хоч і не працює, однак має власні кошти.
У вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченого про відмову у дослідженні доказів, його правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ознаками ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.50,65,69 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті кримінального правопорушення, вчинив злочин, будучи неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують ОСОБА_5 покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який несудимий, є особою молодого віку, думку потерпілого, який при призначенні покарання покладається на думку суду, суд з урахуванням вимог ч.1 ст.69 КК України визнає ці обставини та дані про його особу такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом”якшення покарання, а тому вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті обвинувачення у виді штрафу.
Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.1 ст.289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн.
Стягнути із ОСОБА_5 в користь Державного бюджету України 858 грн. вартості проведеної Тернопільським НДЕКЦ судової автотоварознавчої експертизи від 6 квітня 2018 року № 4-77/18.
Стягнути із ОСОБА_5 в користь Державного бюджету України 1144 грн. вартості проведеної Тернопільським НДЕКЦ судової дактилоскопічної експертизи від 11 квітня 2018 року № 1.4-347/18.
Речовий доказ у провадженні: автомобільні чохли та штани ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , які передані для зберігання в кімнату зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили повернути їх власникам.
Речовий доказ у провадженні: автомобіль марки «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_1 , який передано для зберігання потерпілому ОСОБА_4 , після вступу вироку в законну силу залишити у розпорядженні останнього.
На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча: