Справа № 2-7238/05
26 червня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Пилип'юк Г.М.,
при секретарі Зубрицькій О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавеця Залізничного ВДВС м. Львова ОСОБА_2В,
скаржник звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця, покликаючись на те, що державним виконавцем винесено від 26.02.2018 року постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Скаргу мотивує тим, що Залізничним районним судом м. Львова постановлено рішенням про стягнення з ОСОБА_1 аліменти у розмірі ? частки з усіх видів доходу в користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно.
17 травня 2018 року отримав оскаржувану постанову, яку вважає неправомірною та незаконною з наступних підстав. Зазначає, що з 08.11.2013 року перебував на території Соціалістичної Республіки В'єтнам, де був засуджений судом до 2 років позбавлення волі, звідки був депортований 17.08.2017 року.
Державний виконавець та скаржник у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені. Державний виконавець подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, боржник про причини неявки суд не повідомив.
Згідно вимог ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення немає потреби, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні подання слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
У відповідності до положень ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліменти у розмірі ? частки з усіх видів доходу в користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно. 26.02.2018 року державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що державним виконавцем оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог ч. 9, 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому судом не беруться до уваги доводи боржника про те, що він перебував з 08.11.2013 року на території Соціалістичної Республіки В'єтнам, де був засуджений судом до 2 років позбавлення волі, звідки був депортований 17.08.2017 року, оскільки даний факт не підтверджений належними доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність звернення із даною скаргою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.
З врахування наведеного та керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд
З задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавеця Залізничного ВДВС м. Львова ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Г. М. Пилип'юк
Оригінал ухвали.