26 червня 2018 року
Київ
справа №808/8955/15
провадження №К/9901/10121/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М., Уханенко С.А. від 13 вересня 2016 року,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка В.І., у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №ЗФ-05/1389 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення від 12 вересня 2014 року;
- зобов'язати включити до зазначеного переліку, а також подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товариству «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
5. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
6. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
7. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
8. Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві … керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9. Враховуючи, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України
Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя М. І. Гриців