Іменем України
26 червня 2018 року
м. Київ
справа №711/2174/17
адміністративне провадження №К/9901/24053/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик Ю.А., Гімона М.М., -
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 711/2174/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ Нацполіції
на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2017 року у складі судді Кондрацької Н.М. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., -
20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності;
- визнати протиправною відмову ГУ Нацполіції у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до наказу МВС від 11 січня 2016 року № 4;
- стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого внаслідок травми під час проходження служби в органах внутрішніх справ (далі - ОВС) в сумі 290 000 грн.
Позовні вимог обґрунтовані тим, що виплата одноразової грошової допомоги особі, яка отримала інвалідність при звільненні з поліції, а травму отримала в ОВС, повністю врегульовано на законодавчому рівні, тому той факт, що після звільнення зі служби в ОВС, він прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850, Постанова № 850 відповідно).
Придніпровський районний суд міста Черкаси постановою від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, задовольнив позовні вимоги: визнав протиправними дії ГУ Нацполіції щодо відмови ОСОБА_1 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 97 Закону № № 580-VIII та зобов'язав ГУ Нацполіції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку, передбаченому статтями 97, 99 Закону № 580-VIII, Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року (далі - Порядок №4).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що той факт, що позивач після звільнення зі служби в ОВС був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № № 565-XII).
11 липня 2017 року ГУ Нацполіції звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди задовольняючи позовні вимоги посилаються на законодавство, в якому не передбачено підстав для виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, які отримали травму в ОВС, проте звільнені з органів поліції, та не врегульовано питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги саме цій категорії осіб.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що в липні 2008 року ОСОБА_1 було прийнято на службу до ОВС. З 2012 року він працював на посаді інспектора з організації дорожнього руху відділення ДАІ з обслуговування Корсунь-Шевченківського району та міста Корсунь-Шевченківський.
Відповідно до наказу управління МВС в Черкаській області від 28 квітня 2015 року № 116 о/с позивача було відряджено до міста Краматорськ Донецької області, для виконання завдань визначених Законом України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» та несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції (далі - АТО).
19 травня 2015 року близько 10 год. 00 хв. перебуваючи поблизу міста Світлодарськ, Донецької області, позивач під час виконання службових обов'язків в ході бойового зіткнення отримав поранення (контузія). Після чого позивач 24 вересня 2015 року (рапорт від 24 вересня 2015 року № 1/Рп-66) звернувся до управління МВС в Черкаській області з вимогою провести нарахування та виплатити одноразову грошову допомогу по факту поранення (без встановлення інвалідності).
Управління МВС в Черкаській області своїм листом від 09 жовтня 2015 року № 12-Д-102 повідомило, що розгляд даного питання можливий лише після прийняття відповідної постанови Кабінетом Міністрів України.
06 листопада 2015 року наказом № 312 о/с ОСОБА_1 був звільнений з ОВС в зв'язку з переходом на службу до Нацполіції.
17 червня 2016 року наказом голови ГУ Нацполіції № 89 о/с позивач був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) (через хворобу).
Після ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 2888 липня 2016 року у справі № 823/341/16, ліквідаційна комісія управління МВС в Черкаській області провела службове розслідування та склала акт форми Н-5 від 22 вересня 2016 року, де комісія з розслідування визнає, що поранення трапилося в період проходження служби при виконанні службових обов'язків внаслідок припинення злочинів та правопорушень в зоні АТО.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 08 листопада 2016 року серії 12ААА № 533439 позивачу встановлено ІІ інвалідності з 07 листопада 2016 року, безтерміново, де причиною інвалідності зазначено - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків. Свідоцтвом про хворобу від 27 травня 2016 року № 142 та постановою військово-лікарської комісії державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 05 жовтня 2016 року № 60 про перегляд причинного зв'язку встановлено, що захворювання пов'язане з травмою, отриманою під час виконання службових обов'язків.
Після встановлення ІІ групи інвалідності, 18 листопада 2016 року позивач звернувся з заявою до ГУ Нацполіції щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю. Проте листом від 19 грудня 2016 року № 29/Я-126 ГУ Нацполіції повідомило, що нормативними документами не визначена можливість виплати поліцейському одноразової грошової допомоги внаслідок травми отриманої під час служби в ОВС.
Враховуючи дану відмову безпідставною позивач повторно звернувся до ГУ Нацполіції з заявою від 10 лютого 2017 року № 11/Д-502 з вимогою не порушувати його права передбачені чинним законодавством та здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги. Однак, ГУ Нацполіції надало відповідь від 20 лютого 2017 року № 29/Д-25 про те, що правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності, пов'язаної з травмою отриманою під час служби в ОВС, немає.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 580-VIII (який набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, Кабінет Міністрів України постановою № 850 затвердив Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється МВС.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580-VIII, наказом МВС від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Окрім того, наказом МВС від 12 вересня 2016 року № 916 «Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
У справі, яка розглядається суди встановили, що з 07 листопада 2015 позивача прийнято на службу до ГУ Нацполіції, тобто, з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4 .
Отже, позивач правильно звернувся з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги до ГУ Нацполіції.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченою статтею 97 Закону № 580-VIII.
З урахуванням наведеного правильними є висновки суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд про задоволення позовних вимог.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 711/2174/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду