Іменем України
25 червня 2018 року
Київ
справа №П/811/1069/17
адміністративне провадження №К/9901/48769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
на ухвалуКіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (суддя Р.І. Брегей)
та постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (колегія у складі суддів: Д.В. Чепурнов, С.В. Сафронова, В.В. Мельник)
у справі№ П/811/1069/17
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
доДочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
простягнення податкового боргу,
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року стягнуто з Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Облавтодор) суму податкового боргу у розмірі 3202746,20 грн.
07 листопада 2017 року Підприємство подало заяву про розстрочення виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року про стягнення податкового боргу в сумі 2302746,20 грн., обґрунтовану тим, що Облавтодор є бюджетною організацією, у якої відсутня достатня кількість коштів, щоб одночасно сплатити заборгованість, у з в'язку з чим посило розстрочити виконання рішення суду на чотири роки зі щомісячною сплатою заборгованості рівними частинами.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, яка постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року залишена без змін, заяву Облавтодора про розстрочення виконання постанови суду від 09 жовтня 2017 року задоволено частково. Розстрочене виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року про стягнення з відповідача на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС) податковий борг в сумі 2302746,20 грн. шляхом його сплати рівними частинами щомісячно упродовж року, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фінансування підприємства здійснюється за рахунок державного бюджету, всі кошти, які надходять на рахунок відповідача мають бюджетне джерело фінансування з цільовим призначенням. Підприємство має значний податковий борг в зв'язку із затримкою фінансування.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає, що надані відповідачем до заяви докази не свідчать про нездійснення підприємством фінансової діяльності та відсутність у такого підприємства майна, що виключає наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення.
Від відповідача відзив на вказану касаційну скаргу до Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час ухвалення рішень) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Аналізуючи вищенаведену норму є підстави для висновку, що необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, вирішення судом питання про розстрочення виконання рішення в конкретній справі залежить від наведених заявником обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, та є правом суду, а не обов'язком.
Задовольняючи заяву частково, суди врахували ступінь вини підприємства у виникненні спору та наявність затримки його державного фінансування.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
...........................
В.П.Юрченко
І.А.Васильєва
С.С.Пасічник
Судді Верховного Суду