Іменем України
26 червня 2018 року
Київ
справа №815/1253/15
адміністративне провадження №К/9901/21364/18
ВВерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/1253/15
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Ступакової І.Г., суддів: Бітова А.І., Милосердного М.М.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази ГУ МВС України в Одеській області від 23 грудня 2014 року №4215 та №930 о/с від 30 грудня 2014 року щодо звільнення; поновити на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що накази про його звільнення з органів внутрішніх справи, прийняті ГУ МВС України в Одеській області протиправно, без врахування всіх обставин. Так, позивач зазначає, що не допускав порушень чинного законодавства та своїх службових обов'язків, у зв'язку із чим підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відсутні. Посилається на те, що він лише отримував інформацію з мережі Інтернет та жодної антипатріотичної інформаційної діяльності не вів, будь-яких сепаратистських проявів не підтримував, дій, які б підривали авторитет органів внутрішніх справ, не вчиняв.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 12 травня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
3.2. Визнати протиправними та скасувати накази ГУ МВС України в Одеській області від 23 грудня 2014 року №4215 та від 30 грудня 2014 року № 930 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, з органів внутрішніх справ України.
3.3. Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з 05 січня 2015 року.
3.4. Стягнути з Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 січня 2015 року по 12 травня 2015 року в розмірі 11800 грн 32 коп. із утриманням (вирахуванням) з цієї суми всіх обов'язкових податків, зборів та платежів.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що, ні в ході службового розслідування, ні під час судового розгляду справи відповідачами не було встановлено або наведено жодного факту прояву позивачем «сепаратистських» поглядів. Натомість, зібрані під час службового розслідування матеріали підтверджують лише факт перебування позивача в групах соціальної мережі: «Одесская народная республика», «Народная дружина Одессы», «Юговосточная федерация», «Антимайдан». Також, суд першої інстанції виходив з того, що зі сторінки ОСОБА_1 в соціальній мережі жодним чином неможливо ідентифікувати позивача як працівника міліції, оскільки на цій сторінці місце його роботи не зазначено, не має будь-якої інформації про його службу в органах внутрішніх справ України, у зв'язку з чим відсутнє підтвердження того факту, що він відповідальний за проблеми, викликані сепаратизмом в Україні, а тому застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача є неправомірним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 25 квітня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.
5.2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року скасувати.
5.3. Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що встановлені службовим розслідуванням факти є підтвердженням дискредитування звання рядового і начальницького складу, що в свою чергу є підставою для звільнення за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року. У зв'язку з цим, висновки суду першої інстанції, що сам факт вступу працівника міліції до спільноти в мережі Інтернет не є достатнім для констатації його прихильності певним ідеям - є помилковими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 18 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
8. У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року .
10. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
11.2. Позивач посилається на те, що факт вступу працівника міліції до спільноти в мережі Інтернет не може бути достатнім для констатації його прихильності певним ідеям, отже службовим розслідуванням не встановлено вчинення ним будь-яких активних дій у вказаних групах соціальної мережі. Зазначає, що до груп в соціальній мережі: «Одесская народная республика», «Народная дружина Одессы», «Юговосточная федерация», «Антимайдан» вступив з метою отримання інформації.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справи України з квітня 1997 року; з липня 2013 року перебував на посаді слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.
13. 20 грудня 2014 року до Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області надійшла інформація, а також відповідні матеріали щодо неналежних морально-ділових якостей слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_1 та можливої підтримки ним сепаратистськи налаштованих течій в Україні.
14. Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 22 грудня 2014 року №4187 призначено службове розслідування у відношенні ОСОБА_1
15. Службовим розслідуванням було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі ТРК «Круг» у програмі «Резонанс» вийшов репортаж з відеосюжетом під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (мовою оригіналу). Переглядом вказаного репортажу встановлено, що слідчий СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_1 зареєстрований у соціальній мережі Інтернет «Вконтакте», на його сторінці виявлено фото та відеоматеріал, який свідчить про його підтримку сепаратистськи налаштованих громадян.
16. Зокрема, ОСОБА_1 перебуває в соціальних групах «Одесская народная республика», «Народная дружина Одессы», «Юговосточная федерация», «Антимайдан». При цьому, на його сторінці були розмішені фотокартки, направлені на підтримку проросійськи налаштованих течій в Україні, та з неадекватним коментарем зображення керівництва МВС України.
17. Опитаний з цього приводу позивач факт перебування у вказаних групах підтвердив, при цьому пояснив, що до вказаних груп вступив для того, щоб володіти інформацією. Факт розміщення на власній сторінці фотографії керівництва МВС України із неадекватним коментарем, що підриває авторитет міліції України, категорично заперечив.
18. З урахуванням вищевикладеного, інспектор ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області майор міліції Толмачек Є.В. дійшов висновку про порушення ОСОБА_1, внаслідок низьких морально-етичних якостей, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року, статей 2, 3, 10 Закону України «Про міліцію», розділів ІІІ, IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, наказів МВС України від 16 березня 2007 року №81, від 15 травня 2007 року №157, ігнорування наказів та доручень МВС та ГУ МВС щодо неухильного дотримання законності та дисципліни, у зв'язку із чим вважав би звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України.
19. Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, в основу вищезазначених висновків покладені пояснення старшого лейтенанта міліції оперуповноваженого відділу аналітичної роботи і комп'ютерної розвідки УБК ГУМВС України в Одеській області Лефтерова Л.В. від 22 грудня 2014 року, відповідно до яких проведеним аналізом сторінки соціальної мережі «ВКонтакте» користувача «ОСОБА_1» (ІНФОРМАЦІЯ_3) встановлено, що станом на 11:00 год. 22 грудня 2014 року сторінка функціонувала, останній звіт користувача здійснювався 21 грудня 2014 року о 17:46 год. У вказаному профілі вказано місто народження - Одеса. На головній сторінці опубліковано фото невідомого озброєного працівника, можливо підрозділу спеціального призначення «ОМОН». Кут фотографії перехрещено двокольоровою Георгіївською стрічкою. Користувач мав список друзів, який складався з 203 осіб, в основному мешканці м. Одеси і Одеської області.
20. При аналізі фотоальбомів встановлені фотозображення, на яких присутній сам користувач, а також компрометуючі та образливі зображення Міністра внутрішніх справ України і проросійсько-налаштовані фото, що символізують невизнане відділення АР Крим.
21. При огляді списку спільнот та «цікавих сторінок» користувача встановлено, що він є учасником рядку проросійсько-налаштованих спільнот мережі, а саме «Одесская народная республика», «Народная дружина Одессы», «Юговосточная федерация», «Антимайдан».
22. За результатами проведеного службового розслідування 23 грудня 2014 року ГУМВС України в Одеській області було прийнято наказ №4215, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У вказаному наказі зазначено, що за грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року, статей 2, 3, 10 Закону України «Про міліцію», розділів ІІІ, IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155 Присяги працівника ОВС України і зобов'язання, наданого при прийнятті на службу в ОВС України, службових телеграм МВС України від 29 квітня 2014 року №7844/ЧБ, ГУМВС в Одеській області від 30 квітня 2014 року №9/1996 та від 20 листопада 2014 року №9/6510, що виразилось у підтримці сепаратистських проявів, спрямованих на антипатріотичну інформаційну діяльність, перебуванні у сепаратистські-налаштованих соціальних групах, розміщених в мережі Інтернет, розміщенні на власній сторонці на сайті «Вконтакте» фотоматеріалів, які підривають авторитет і дискредитують органи внутрішніх справ України, не доповіді про це безпосередньому керівництву, слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
23. Вищезазначений наказ реалізований наказом ГУ МВС України в Одеській області від 30 грудня 2014 року №930 о/с, відповідно до якого позивача звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 05 січня 2015 року.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
24. Конституція України.
24.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
25.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
25.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)
26.1. Частина перша статті 18. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
26.2. Частина дев'ята статті 18. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
27. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
27.1. Стаття 1. Службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
27.2. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
27.3. Частина перша статті 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
27.4. Стаття 7. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
27.5. Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4)сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
27.6. Стаття 14. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
27.7. Стаття 18. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
28. Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року.
28.1.Пункт 62. Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
28.2. Пункт 66. Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
30. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ за вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
31. Твердження касатора про те, що відповідачем не доведено вчинення ним дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки проведеним службовим розслідуванням встановлено факт розміщення на сторінці ОСОБА_1 у соціальній мережі Інтернет «Вконтакте» фото та відеоматеріалів, які свідчить про його підтримку сепаратистськи налаштованих громадян та встановлено, що позивач перебуває в соціальних групах «Одесская народная республика», «Народная дружина Одессы», «Юговосточная федерация», «Антимайдан». При цьому, на його сторінці були розмішені фотокартки, направлені на підтримку проросійськи налаштованих течій в Україні, та з неадекватним коментарем зображення керівництва МВС України, що підриває авторитет міліції.
32. Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що у висновку службового розслідування не викладено беззаперечно, чи мали місце взагалі обставини, за яких він скоїв дисциплінарний проступок, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо підтримки ОСОБА_1 сепратистських проявів, спрямованих на антипатріотичну інформаційну діяльність були встановлені при розслідуванні та викладені з посиланням на відповідні докази.
33. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції було неправильно вказано на відсутність доказів того, що дії позивача підривають авторитет міліції України, оскільки, як встановлено, на телеканалі ТРК «Круг» у програмі «Резонанс» вийшов телерепортаж з відеосюжетом під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», який було переглянуто громадянами. Вказані обставини і є негативним впливом на довіру до органів внутрішніх справ.
34. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
35. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
37. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі №815/1253/15- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх