26 червня 2018 року
Київ
справа №759/6899/17
адміністративне провадження №К/9901/53474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до судового розпорядника Деражнянського районного суду Хмельницької області Пекного Анатолія Цезаровича про визнання протиправними дій судового розпорядника Деражнянського районного суду Хмельницької області щодо безпідставного та протизаконного складання останнім адміністративного протоколу № 001 від 12.04.2017 р. всупереч вимогам ст. 258 КУпАП України, -
18 червня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на вказані судові рішення.
Окрім вимог скаржника стосовно скасування вищезазначених судових рішень Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Святошинського районного суду м. Києва від 08.12.2017 року, касаційна скарга містить вимоги щодо визнання вказаної справи як такої, яка містить громадський інтерес та виключну правову проблему через неоднозначне розуміння та порядок застосування суддями ст.185-3 КУпАП, у зв'язку з чим, для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в України, скаржник просив передати матеріали касаційної скарги на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.3 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Таким чином, заявлені вимоги скаржника щодо скасування ухвал Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року про відкриття апеляційного провадження за скаргою судового розпорядника, від 02.04.2018 року про відкриття апеляційного провадження за скаргою Деражнянського районного суду Хмельницької області, від 17.04.2018 року про необґрунтованість відводу колегії суддів, від 19.04.2018 року про відмову у задоволенні заяви про відвід членам судової колегії, є такими, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стосовно вимог касаційної скарги в частині скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року, колегія суддів зазначає, що предметом оскарження в цій справі є дії судового розпорядника суду щодо безпідставного та протизаконного складання останнім відносно позивача адміністративного протоколу за прояв неповаги до суду.
Згідно з зазначеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України за цією категорією справ не передбачено можливості касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено імперативну норму, яка визначає, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Також, Суд звертає увагу, що статті 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначають випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
З огляду на вищевикладене, Суд не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 272, 286, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
В.М. Шарапа