Іменем України
25 червня 2018 року
Київ
справа №812/1403/16
адміністративне провадження №К/9901/40036/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (суддя Смішлива Т.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя - Ханова Р.Ф., судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В.) у справі №812/1403/16 за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Колос» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Сільськогосподарський кооператив «Колос» звернувся до суду з позовною заявою до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії інспекції щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 30.09.2016 №300920161, зобов'язання поновити дію цього договору, визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних складених кооперативом у період з 27.10.2016 по 31.10.2016 та зобов'язання зареєструвати ці накладні протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 08.11.2016.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних, складених Сільськогосподарським кооперативом «Колос» за порядковими номерами: 23/2 на суму 852000,00грн. з ПДВ від 27.10.2016; 27/2 на суму 1150000,00грн. з ПДВ від 28.10.2016; 28/2 на суму 1482000,00грн. з ПДВ від 28.10.2016; 32/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016; 33/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016; 34/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні, складені Сільськогосподарським кооперативом «Колос» (код ЄДРПОУ 30796873) за порядковими номерами: 23/2 на суму 852000,00грн. з ПДВ від 27.10.2016; 27/2 на суму 1150000,00грн. з ПДВ від 28.10.2016; 28/2 на суму 1482000,00грн. з ПДВ від 28.10.2016; 32/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016; 33/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016; 34/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 08.11.2016.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 змінено, доповнивши після абзацу третього абзацом наступного змісту: «Встановити контроль за виконанням цієї постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі №812/1403/16 шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України надати до суду першої інстанції звіт про виконання цієї постанови протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили, а саме, з 16.05.2017». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу, в якій просила постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі №812/1403/16 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 209 Податкового кодексу України.
Зокрема, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що позивач не мав можливості здійснити обсяг операцій, що відображені в податкових накладних і відповідне питання є предметом розгляду як схемний податковий кредит.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області, як органом державної фіскальної служби та платником податків 30796873 (Сільськогосподарський кооператив «Колос») 30.09.2016 укладений договір №300920161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Договір від 30.09.2016 №300920161 про визнання електронних документів в односторонньому порядку Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області не розривався. Зазначений договір був чинним у листопаді 2016 року на момент реєстрації податкових накладних Сільськогосподарським кооперативом «Колос» та був чинним станом на час розгляду справи судами, що підтверджується довідкою від 20.03.2017 №1683/8/12-30-10 та листом від 22.11.2016 №12296/8/12-30.
Сільськогосподарським кооперативом «Колос» 08.11.2016 засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Державної фіскальної служби України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за порядковими номерами: 23/2 на суму 852000,00грн. з ПДВ від 27.10.2016; 27/2 на суму 1150000,00грн. з ПДВ від 28.10.2016; 28/2 на суму 1482000,00грн. з ПДВ від 28.10.2016; 32/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016; 33/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016; 34/2 на суму 825000,00грн. з ПДВ від 31.10.2016.
Відповідно до квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2016 вищевказані податкові накладні не прийняті у зв'язку з порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ ' 30796873'. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності.
Задовольняючи позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних, складених Сільськогосподарським кооперативом «Колос», суди виходили з того, що під час розгляду справи причин відмови у прийнятті податкових накладних, передбачених пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, не встановлено.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
В ході судового розгляду встановлено, що договір про визнання електронних документів від 30.09.2016 №300920161 (реєстраційний номер - 9180246930), укладений між позивачем та Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області, станом на 08.11.2016 не розривався та був чинним.
Посилання Державної фіскальної служби України на те, що позивач не має основних засобів для здійснення обсягів операцій, які відображені в податкових накладних за порядковими номерами: 23/2 від 27.10.2016; 27/2 від 28.10.2016; 28/2 від 28.10.2016; 32/2 від 31.10.2016; 33/2 від 31.10.2016; 34/2 від 31.10.2016, а також ймовірне формування позивачем схемного податкового кредиту контрагенту судом відхиляються, оскільки підставою для відмови в реєстрації зазначених податкових накладних визначено розірвання договору про визнання електронних документів.
До того ж, за результатами розгляду справи судами не встановлено інших підстав відмови у прийнятті податкових накладних, передбачених пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної фіскальної служби України без задоволення, а оскаржуваних судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі №812/1403/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
............................
...........................
...........................
Т.М.Шипуліна,
Л.І.Бившева,
В.В.Хохуляк,
Судді Верховного Суду