Іменем України
26 червня 2018 року
Київ
справа №214/4554/17(2-а/214/234/17)
адміністративне провадження №К/9901/2664/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі № 214/4554/17
за позовом ОСОБА_4
до інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича,
про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. 07 серпня 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича (далі - відповідач), в якому просив:
1.1 - скасувати постанову АР №733633 від 27.07.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, що винесена інспектором роти №3 батальйону №4 УПП в м. Кривому Розі ДПП, лейтенантом поліції Караваєвим С.С. та закрити провадження по справ зі відсутністю складу адміністративного правопорушення.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що о 08-53 год. 27 липня 2017 року він дійсно рухався на перехресті пр. Південний та вул. Подлєпи та повертаючи ліворуч ввімкнув лівий покажчик повороту. При розгляді інспектором адміністративної справи не були прийняті заперечення щодо не порушення Правил дорожнього руху України, а клопотання надати докази на підтвердження вчинення правопорушення було відхилено. Вважає оскаржувану постанову незаконною, не підтверджену жодними доказами та такою, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій.
3. Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_4 до інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - задоволено частково.
3.1. Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення АР №773633 від 27.07.2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
3.2. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що на підставі відомостей, що містить вказаний речовий доказ (диск із відеозаписом) не можливо встановити факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він не містить прямих доказів його вчинення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
5. 13 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року.
6. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги інспектор роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєв Станіслав Станіславович вказує на те, що відповідач, при накладенні адміністративного стягнення на позивача, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Кодексом України про адміністративного правопорушення. Тобто, стягнення накладено відповідачем за вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського. При накладенні стягнення позивачу роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, порядок та строки оскарження, згідно ст. 287-289 КУпАП. Крім того, відповідач вказує, що висновки суду апеляційної інстанції про визнання неналежним доказом відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського, оскільки на ньому зафіксована лише процедура притягнення до адміністративної відповідальності не є обґрунтованими, позаяк з даної процедури випливає і факт визнання позивачем вчинення адміністративного правопорушення.
8. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
9. Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
10. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року касаційну скаргу інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
11. ОСОБА_4, 27.07.2017 о 08:53 год., керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1, на перехресті пр. Південний та вул. Подлєпи м. Кривий Ріг, при повороті ліворуч не ввімкнув лівий покажчик повороту, чим порушив пп.9.2 (б) ПДР України.
12. 27 липня 2017 року інспектором роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Караваєвим Станіславом Станіславовичем прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №773633,передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
13. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306)
15. абз. 1 п. 1.5. Розділу 1 Правил №1306: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
16. п. 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
17. ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП): &?р;..&?я; Порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.&?о;..&?в;
18. п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII): поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
19. ч. 1 ст. 222 КУпАП: &la;…&gp; органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 статтею 122 КУпАП &?н;…&?а;.
20. ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
21. Частина 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України): Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
22. Частина 1 ст. 70 КАС України: Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
23. Стаття 86 КАС України: Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
24. Частина 2 ст. 71 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
28. Як вбачається, зі змісту ст. 251 КУпАП України та ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) / судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі.
29. У зазначеній справі ці дані встановлюються показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису - відеоматеріалу з нагрудної камери патрульного поліцейського.
30. Зі змісту частини 1 статті 70 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування.
31. Таким чином, лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, а не притягнення до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі. Тому, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо непідтвердженості факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, з огляду на відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
32. Суд також зауважує, що твердження скаржника щодо ненадання позивачем доказів відсутності факту правопорушення, спростовується приписами ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
33. З огляду на викладене, враховуючи відсутність складу адміністративного правопорушення, вчиненого скаржником і підтвердженого судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних вимог.
34. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
35. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
37. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
38. Касаційну скаргу інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Караваєва Станіслава Станіславовича залишити без задоволення.
39. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.
40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
В.М. Шарапа