Іменем України
26 червня 2018 року
Київ
справа №803/521/16
адміністративне провадження №К/9901/39654/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 (головуючий суддя - Денисюк Р.С.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Рибачук А.І.)
у справі № 803/521/16
за позовом Державного підприємства «Городоцьке лісове господарство»
до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У квітні 2016 року Державне підприємство «Городоцьке лісове господарство» (далі - ДП «Городоцьке лісове господарство») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2016 № 0000362203, № 0000352203, № 0000342203, №0000282203.
В обґрунтування позовних вимог ДП «Городоцьке лісове господарство» зазначило, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на помилковій оцінці операцій з контрагентом позивача - фірмою «Zortex Business LLP» (Великобританія). У ДП «Городоцьке лісове господарство» не було жодних підстав вважати, що контрагент був ліквідований з 15.07.2014, оскільки оплата за поставлену продукцію проведена вчасно, від банківських установ не надходило інформації про ліквідацію контрагента, на митниці жодних зауважень при митному оформленні товару не отримано. Крім того, в ході проведення вказаної перевірки відповідачем було використано матеріали планової перевірки ДП «Городоцьке лісове господарство», яка проводилась Ківерцівською ОДПІ у квітні-червні 2015 року, під час якої вже перевірялись взаємовідносини позивача з фірмою «Zortex Business LLP» та не було встановлено порушень по взаємовідносинах із даним контрагентом за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. За таких обставин, позивач вважає, що прийняте ГУ ДФС у Волинській області податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 12.05.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017, адміністративний позов задовольнив повністю:
- визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 26.01.2016 № 0000342203, № 0000352203, № 0000362203, №0000282203;
- вирішив питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що твердження ГУ ДФС у Волинській області про ліквідацію «Zortex Business LLP» не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі. Як наслідок, суму в розмірі 102 523,61 дол/США відповідачем безпідставно було кваліфіковано як безповоротну фінансову допомогу, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік на вказану суму є необґрунтованими, як і висновки щодо недотримання останнім термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Волинській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП «Городоцьке лісове господарство» у задоволенні позову повністю. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що актом перевірки підтверджено порушення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно.
Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, натомість відповідач у касаційній скарзі не навів беззаперечних доводів та аргументів на підтвердження порушення ДП «Городоцьке лісове господарство» вимог податкового та валютного законодавства та, як наслідок, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
16.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області в період з 17.12.2015 по 28.12.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Городоцьке лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з компанією «Zortex Business LLP» за період з 01.01.2014 по 05.01.2016.
За результатами вказаної перевірки 05.01.2016 відповідачем складено акт №2/22-05/00991522, згідно з яким контролюючий орган встановив, що позивач здійснював зовнішньоекономічні операції з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). При цьому відповідач дійшов висновку, що кошти в сумі 102523,61 дол. США, які надійшли від вказаного контрагента за контрактом №ZB-ГР-1 від 13.12.2013 у період із 15.07.2014, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар у зв'язку з наявною інформацією про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», що свідчить про заниження ДП «Городоцьке лісове господарство» доходів на загальну суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 1 357 855,00 грн., порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті та недотримання порядку декларування валютних цінностей.
На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області 26.01.2016 прийняло податкові повідомлення-рішення:
- № 0000342203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) за основним платежем у розмірі 203 768,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 50 920,00 грн.;
- № 0000352203, яким нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 564 448,92 грн.;
- № 0000362203, яким нараховано позивачу пеню за порушення порядку декларування валютних цінностей у сумі 1020,00 грн.;
- № 0000282203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за основним платежем у розмірі 244 414,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 122207,00 грн.
Правомірність прийнятих ГУ ДФС у Волинській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду цієї справи.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що факт реального постачання товару відповідно до контракту №ZB-ГР-1 від 13.12.2013 підтверджується первинними документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства. ГУ ДФС у Волинській області не довело правомірність своїх висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», відтак донарахування ДП «Городоцьке лісове господарство» грошових зобов'язань із вказаним контрагентом є протиправним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2013 між ДП «Городоцьке лісове господарство» (продавець) та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Велика Британія) (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №ZB-ГР-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно з правилами Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1350 м.куб.
Загальна сума контракту становить 105300 доларів США. Оплата за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця.
До вказаного контракту вносились зміни і доповнення від 28.02.2014 (додаток №1), від 31.03.2014 (додаток №2), від 06.05.2014 (додаток №3), від 12.05.2014 (додаток №4), від 02.06.2014 (додаток №5), від 10.06.2015 (додаток №6), від 18.06.2014 (додаток №7), від 15.07.2014 (додаток №8), від 15.07.2014 (додаток №8/1), від 12.08.2014 (додаток №9), від 14.10.2014 (додаток №10), від 28.10.2014 (додаток №11).
Зокрема, згідно з додатком №8/1 від 15.07.2014 до контракту №ZB-ГР-1 від 13.12.2013 преамбулу контракту викладено в новій редакції у зв'язку зі зміною реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни Великобританія з Англії на Шотландію (протокол зборів партнерів фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014).
На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2014 року здійснювались поставки деревини, що підтверджується рахунками-фактури, специфікаціями до рахунків-фактур, митними деклараціями та накладними для вивезення товару водним транспортом. Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті ПАТ «Приватбанк».
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).
Пунктом 137.10 статті 137 ПК України передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
При цьому відповідно до підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).
Аналіз вищенаведених норм ПК України свідчить про те, що до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг і охороною праці), тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для висновків ГУ ДФС у Волинській області про відсутність реального здійснення господарських операцій ДП «Городоцьке лісове господарство» з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» за контрактом №ZB-ГР-1 від 13.12.2013 та, як наслідок, порушення позивачем вимог податкового законодавства, наведених в акті перевірки, стала інформація про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014.
Однак колегія суддів не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Так, згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Відповідно до статті 25 вказаного Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, в якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
Статтею 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.
Проаналізувавши зміст наведених норм законодавства, суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP».
Разом з тим, у матеріалах справи містяться лист «ZORTEX BUSINESS LLP» від 27.04.2015 та додаток №8/1 від 15.07.2014 до контракту №ZB-ГР-1 від 13.12.2013, в яких зазначено, що згідно з Протоколом зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Сполучене Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom (т.2 а.с.57-58).
Крім того про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії, як встановлено судами попередніх інстанцій, свідчить також інформація, розміщена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).
На реальний характер взаємовідносин позивача з компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» вказує й те, що після 15.07.2014 дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання всіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі митної території України після 15.07.2014, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями митних декларацій.
Таким чином, враховуючи те, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» за контрактом №ZB-ГР-1 від 13.12.2013 підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, то ГУ ДФС у Волинській області безпідставно кваліфіковано отриману ДП «Городоцьке лісове господарство» від контрагента-нерезидента суму коштів за контрактом як безповоротну фінансову допомогу, а тому висновки відповідача про заниження позивачем доходів за 2014 рік на суму 1 357 855,00 грн. є необґрунтованими, як і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.
Стосовно порушення позивачем граничних термінів розрахунків в іноземній валюті та недотримання порядку декларування валютних цінностей колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною четвертою статті 1 вказаного Закону передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Так, у період здійснення розрахунків за контрактом №ZB-ГР-1 від 13.12.2013 з компанією-нерезидентом «Zortex Business LLP» діяли постанови Правління Національного банку України від 20.08.2014 №515, від 20.11.2014 №734, від 01.12.2014 №758, від 03.03.2015 №160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якими встановлювався 90-денний строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбаченими в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Отже, з огляду на зміст наведених норм, підставою для стягнення пені з резидента-суб'єкта підприємницької діяльності є порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті на його валютні рахунки в уповноважених банках.
Враховуючи надану вище оцінку доводам ГУ ДФС у Волинській області щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, колегія суддів не може погодитись з висновками відповідача щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей. Тим більше, що факт своєчасного надходження коштів на валютні рахунки ДП «Городоцьке лісове господарство» підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
За таких обставин, висновки ГУ ДФС у Волинській області про порушення позивачем строків повернення валютної виручки по взаєморозрахунках з контрагентом-нерезидентом «Zortex Business LLP» спростовуються матеріалами справи, які підтверджують наявність передоплати за експортований товар, а тому є безпідставними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.01.2016 №0000362203, № 0000352203, № 0000342203, №0000282203 є протиправними та підлягають скасуванню, натомість доводи касаційної скарги ГУ ДФС у Волинській області є необґрунтованими та не підтверджують правомірності прийнятих останнім рішень, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова