Іменем України
Київ
26 червня 2018 року
справа №826/778/17
адміністративне провадження №К/9901/47239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2017 року у складі судді Кузьменка В. А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів Костюк Л. О., Троян Н. М., Парінова А. Б. у справі № 826/778/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2016 року № 0026391201, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 33 850 грн. 31 коп.
02 листопада 2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок порушення податковим органом порядку проведення камеральної перевірки.
05 квітня 2018 року відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
У касаційній скарзі, податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 49.20 статті 49, пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України та статей 73, 74, 75, 76, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність свої дій при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
10 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.
27 квітня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.
03 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/778/17.
16 травня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
21 червня 2018 року справа № 826/778/17 надійшла на адресу Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанови судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що у серпні 2016 року податковим органом проведено камеральну перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 16 серпня 2016 року №10290/26-58-12-01-05528421 (далі - акт перевірки).
18 серпня 2016 року на підставі акта перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0026391201, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного пунктом 57. 1 статті 57 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 33 850 грн. 31 коп. на підставі статті 126 Податкового кодексу України.
Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом на підставі висновку про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями від 20 січня 2014 року № 9088433788, від 21 березня 2016 року № 9039208818, від 20 квітня 2016 року № 9060685181, від 20 травня 2016 року № 9081802301, 17 червня 2016 року № 9101208813.
Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент проведення перевірки) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, серед іншого, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення є способом реалізації податковим органом владних управлінських функцій.
За змістом статей 54, 58 Податкового кодексу України підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Камеральну перевірку, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2016 року відповідачем проведено 16 серпня 2016 року.
Згідно з положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, камеральною перевірка це перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Документальною перевіркою, зокрема, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
21 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону № 1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися податковим органом лише в межах проведення документальної перевірки.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що під час проведення камеральної перевірки (в редакції, яка діяла до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Посилання податкового органу у касаційній скарзі на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов'язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відтак акт перевірки у розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.
Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 826/778/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова
Судді І.А.Гончарова
І.Я.Олендер