19 червня 2018 року
Київ
справа №826/1825/18
адміністративне провадження №К/9901/52731/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року
за позовом Державного агентства водних ресурсів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова Фабрика-Україна",
треті особи Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України
про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2018 року адміністративну справу № 826/1825/18 за позовом Державного агентства водних ресурсів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова Фабрика-Україна", треті особи Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України про зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Волинському окружному адміністративному суду.
На вказану ухвалу скаржником було подано апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року вказану апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2018 року - без змін.
Скаржник, не погодившись із вказаними рішеннями, 08 червня 2018 року подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати на ухвалу Окружного адміністративного
суду міста Києва від 07 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи № 826/1825/18 Волинському окружному адміністративному суду відмовити
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень було неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, суди помилково дійшли висновку про те що, під час визначення підсудності у даній справі підлягає застосуванню частина друга статті 26 КАС України, якою встановлено порядок визначення підсудності для позивача - суб'єкта владних повноважень, та справа підсудна Волинському окружному адміністративному суду за місцезнаходженням відповідача.
Скаржник вважає, що дана справа повинна бути розглянута за місцем вибору позивача - за його місцезнаходженням у відповідності до статті 25 КАС України.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Згідно частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано скаржником у касаційній скарзі, у даній справі суб'єкт владних повноважень (Державне агентство водних ресурсів України) звернувся з адміністративним позовом до юридичної особи (Товариство з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова Фабрика-Україна").
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що згідно з наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова Фабрика-Україна" станом на 07 березня 2018 року місцезнаходження останнього було зареєстровано за адресою: 43023, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 3.
Суд першої інстанції, передаючи справу на розгляд Волинському окружному адміністративному суду, та суд апеляційної інстанції, залишивши апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу про передачу - без змін, виходив з того, що у даній справі підсудність визначається за місцезнаходженням юридичної особи - відповідача.
Судом касаційної інстанції встановлено, що адреса місцезнаходження відповідача, зазначена в оскаржуваних судових рішеннях, відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, оскаржувані рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема, положеннях частини другої статті 26 та пункту 3 частини першої статті 29 КАС України. Дотримання судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків оскаржуваних рішень.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства екології та природних ресурсів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року за позовом Державного агентства водних ресурсів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова Фабрика-Україна", треті особи Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України про зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко
Л.Л. Мороз