18 червня 2018 року
Київ
справа №813/2136/17
касаційне провадження №К/9901/48391/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №813/2136/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у червні 2017 року звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2017 №0000681303 та №0000721303 та №0000701303.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 19.09.2017 позовні вимоги задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2017 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 без змін.
Головне управління ДФС у Львівській області звернулося 17.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У касаційній скарзі також порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 02.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
Вказана ухвала Верховного Суду від 02.05.2018 була отримана відповідачем 29.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923406856.
На виконання вимог ухвали від 02.05.2018 скаржником надіслано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що попередньо подані касаційні скарги були повернуті на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки додані до касаційних скарг копії довіреностей не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків, тобто вказує на аналогічні підстави, які були визнані Верховним Судом ухвалою від 02.05.2018 неповажними. При цьому інші підстави, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії щодо сплати судового збору, відповідач не наводить.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв'язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту постановлення ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (03.01.2018) до подання касаційної скарги втретє (17.04.2018) сплинуло більше трьох місяців, а суд касаційної інстанції дворазово повертав скаржнику касаційні скарги з однакових підстав. Податковим органом не зазначено обставини, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом трьох місяців.
На момент постановлення цієї ухвали, вимоги ухвали від 02.05.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку, скаржником не виконано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №813/2136/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк