Ухвала від 21.06.2018 по справі 813/4612/16

УХВАЛА

21 червня 2018 року

Київ

справа №813/4612/16

касаційне провадження №К/9901/52992/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №813/4612/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів" у грудні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 28.11.2017 позовні вимоги задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.03.2018 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося 05.06.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 суд керується таким.

Як вбачається з оскарженої постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 (повний текст складено 20.03.2018) вказане судове рішення набрало законної сили з дати прийняття.

Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку, був день із датою 19.04.2018.

Касаційну скаргу податковим органом подано 05.06.2018, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, утім ухвалою Верховного Суду від 23.05.2018 повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Податковий орган, звернувшись вдруге з касаційною скаргою вказав, що не мав можливості раніше сплатити судовий збір, оскільки рух коштів на розрахунковому рахунку було заблоковано, а тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій з метою сплати судового збору у справі №813/4612/16 з моменту виникнення права на касаційне оскарження та до моменту фактичної сплати судового збору за платіжним доручення від 16.05.2018 №706.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №813/4612/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк

Попередній документ
74991795
Наступний документ
74991797
Інформація про рішення:
№ рішення: 74991796
№ справи: 813/4612/16
Дата рішення: 21.06.2018
Дата публікації: 02.07.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств