18 червня 2018 року
Київ
справа №810/3051/17
касаційне провадження №К/9901/49171/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №810/3051/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Україна" про визнання недійсним правочину,
Головне управління Державної фіскальної служби Київській області у вересні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Україна" про визнання недійсним правочину.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою 11.09.2017 позовну заяву залишив без руху.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.10.2017 позовну заяву повернув податковому органу.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2018 (повний текст складено 02.03.2018) апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 повернув апелянту.
Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області 25.04.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018.
Верховний Суд ухвалою від 07.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, на підставі частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
Вказана ухвала Верховного Суду від 07.05.2018 була отримана відповідачем 29.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923684155.
На виконання вимог ухвали від 07.05.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків відповідач зазначає, що позбавлений можливості здійснити сплату судового збору, оскільки рахунки заблоковані, у зв'язку з проведенням безспірного списання через заборгованість перед платниками стосовно судового збору.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №810/3051/17.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 07.05.2018 про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документу про сплату судового збору не виконано.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №810/3051/17.
2. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №810/3051/17.
3. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №810/3051/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Україна" про визнання недійсним правочину - повернути.
4. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Шипуліна