Іменем України
13 червня 2018 року
Київ
справа №822/1839/16
адміністративне провадження №К/9901/19338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2016 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 року
у справі № 822/1839/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
27 вересня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, податкова інспекція) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2016 року № 0000131407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22 440 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.06.2016 № 0000131407 в частині нарахуваних штрафних санкцій на суму 22 270 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги представник посилався на те, що відповідно до п. 5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідальність встановлена за кожну нестворену в електронній формі контрольну стрічку. Тому фінансові санкції повинні застосовуватись за вчинення кожного із 132 порушень, тобто за кожен день у період з 01.01.2016 року по 11.05.2016 року, що складає суму штрафних санкцій 22 440 грн. З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9.02.2018 року касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_2 За результатами перевірки складений акт від 31.05.2016 року, з висновками про порушення позивачем вимог п. 7, п.10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон). Згідно висновків акту перевірки, належний позивачу реєстратор розрахункових операцій MINI 500.02 ME (заводський номер ПБ 57906345, фіскальний номер 2221000744) не створював контрольну стрічку в електронній формі, у зв'язку з чим не передавались електронні копії розрахункових документів з 01.01.2016 року по 11.05.2016 року. У зв'язку з цим за період з 01.01.2016 року по 11.05.2016 року не створено в електронній формі та не передано по дротових та бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 132 контрольних стрічки.
На підставі висновків акту перевірки 16.06.2016 року Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131407, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 22 440 грн. (за вчинення кожного із 132 порушень)
Частково задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_2, суди виходили з того, що відповідач неправомірно визначив штраф за порушення позивачем вимог п. 7, п.10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням кількості виявлених випадків, оскільки не створюючи в електронній формі на реєстраторі розрахункових операцій контрольні стрічки, та не передаючи їх відповідними каналами зв'язку у зв'язку з технічною неможливістю, суб'єкт підприємницької діяльності допускає вчинення продовжуваного порушення, за яке штраф повинен бути накладений одноразово.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Як вказувалось судом вище, згідно висновків акту перевірки, належний позивачу реєстратор розрахункових операцій MINI 500.02 ME не створював контрольну стрічку в електронній формі, у зв'язку з чим, внаслідок не створення та не передання до органів доходів і зборів за період з 01.01.2016 року по 11.05.2016 року в електронній формі по дротових та бездротових каналах зв'язку 132 контрольних стрічки, до позивача застосований штраф в розмірі 22 440 грн. за кожний випадок не подання такого документа.
З приводу викладеного суд зазначає, що у відповідності до абз. 1 п. 7 ст. 3 розділу Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
У відповідності до п. 9 цієї статті суб'єкти господарювання зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; 10) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Пункт 5 статті 17 Закону встановлює відповідальність за вказане порушення, так у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що вимоги цієї статті не передбачають застосування штрафних санкцій за кожний випадок не роздрукування суб'єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі електронного документа, а встановлює відповідальність за щоденне не друкування на реєстраторах розрахункових операцій електронного документа.
Тому, зважаючи на принцип неможливості неодноразового притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за вчинення того ж правопорушення, яке є продовжуваним, неправомірним є визначення позивачу розміру штрафу за порушення п.7, 10 ст.3 Закону з урахуванням кількості виявлених випадків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.03.2013 року у справі 21-89а13.
При цьому, позивач не створював в електронній формі на реєстраторі розрахункових операцій контрольні стрічки та не передавав їх відповідними каналами зв'язку до органу доходів і зборів, у зв'язку з технічною неможливістю, що встановлено постановою Ярмолинецького суду Хмельницької області від 30.08.2016 року, якою закрите провадження у справі відносно ФОП ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП, оскільки позивач вживав певні заходи з метою приведення РРО у стан та форму, визначену вимогами закону.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, та вчиненні процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 року у справі № 822/1839/16, - залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко