25 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 912/1172/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. та Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 (головуючий Дармін М.О., судді: Березкіна О.В. і Іванов О.Г.)
у справі № 912/1172/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі - ТОВ "АТ Каргілл"),
до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі - ТОВ "Прогрес"),
про стягнення 391 233,22 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ТОВ "АТ Каргілл" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Прогрес" про стягнення 391 233,22 грн., з яких основний борг у сумі 363 371,32 грн., пеня - 24 876,70 грн., 3% річних - 2 985,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ "Прогрес" умов договору поставки від 03.04.14 № CVS 64173 (далі - Договір поставки) в частині здійснення оплати вартості поставленого товару з урахуванням його скоригованої вартості.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Прогрес" на користь ТОВ "АТ Каргілл" 205 718, 60 грн. основного боргу та 2 985,20 грн. 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що за умовами Договору поставки коригування ціни товару здійснюється на момент виставлення рахунка-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної специфікації. Тобто у даному випадку при розрахунку скоригованої ціни поставленого товару має бути використаний курс долара США до гривні станом на дату фактичної оплати товару ТОВ "Прогрес", а не дату (11.04.2017) повторного виставлення рахунку перед зверненням до суду. Перевіривши поданий ТОВ "АТ Каргілл" розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Що ж до відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені, то рішення обґрунтоване тим, що пеня нарахована за період з 11.10.2014 по 10.11.2014, тоді як позов подано 20.04.2017. При цьому ТОВ "Прогрес" заявляло клопотання про застосування позовної давності на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а Договором поставки сторони не збільшували спеціальну річну позовну давність, встановлену ЦК України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 оскаржуване рішення змінено в частині стягнення суми основного боргу, а саме стягнуто з ТОВ "Прогрес" на користь ТОВ "АТ Каргілл" 363 371, 32 грн. основного боргу. В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2017 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що різниця в 205 718,60 грн., яка мала бути сплачена ТОВ "Прогрес" 10.11.2014, не була ним погашена, тому ТОВ "АТ Каргілл" скористалось своїм правом і, з урахуванням зміни курсу долара США по відношенню до гривні 26,889 грн. /1 долар США, на підставі положень пункту 3.4.3.4.4 Договору поставки здійснило розрахунок суми основного боргу станом на 11.04.2017. В іншій частині рішення апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Прогрес" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2017 залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови:
- залишено поза увагою умови пунктів 3.4.2.2 та 3.4.3.3 Договору поставки, відповідно до яких ціна і вартість підлягає коригуванню, зокрема на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якою у даному випадку є 10.11.2014 (дата оплати), а не дата повторно виставленого Постачальником рахунка від 11.04.2017, з урахуванням курсу долара США станом на 11.04.2017;
- не враховано, що ТОВ "АТ Каргілл" здійснило фактично коригування на суму коштів, які є різницею між сумою оплачених коштів за рахунком та сумою, вже відкоригованою на дату такої оплати.
Під час підготовки справи № 912/1172/17 до розгляду колегією суддів виявлено постанову Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 908/1911/17 за позовом ТОВ "АТ Каргілл" до ФГ "Время" про стягнення 72 628, 49 грн., з яких 44 187, 62грн. основного боргу, 10 392, 95 грн. пені, 16 999, 20 грн. штрафу та 1 048, 72 грн. 3% річних. Предметом даної справи є вимога ТОВ "АТ Каргілл" до ФГ "Время" про стягнення повторно відкоригованої суми коштів, яка є різницею між коштами, що оплачені відповідачем у погашення заборгованості та коштами, що повинен був оплатити відповідач з урахуванням коригування на момент оплати та стягнення штрафних санкцій.
У справі № 908/1911/17 судами встановлено, що 28.02.2014 сторони на виконання умов договору підписали специфікацію № 1/62009 до договору, в якій постачальник зобов'язався у термін до 19.03.2014 поставити відповідачу на умовах ЕХW у редакції Інкотермс 2010 селітру аміачну N=34,4% в мішках по 50кг загальною масою 15т. Загальна вартість товару за специфікацією № 1/62009 на момент її укладення становила 58 950,00 грн. з ПДВ. У зазначеній специфікації сторони погодили, що оплата товару буде здійснена на умовах пункту 3.4.3 договору, а саме оплата після поставки у термін до 10.10.2014 - 100% від загальної вартості товару, вказаної у цій специфікації. Також сторони домовилися, що корегування ціни здійснюється відповідно до положень договору.
На виконання умов специфікації від 28.02.2014 № 1/62009 постачальник здійснив поставку товару, а 10.10.2014 виставив відповідачу рахунок-фактуру № 61841/2561 на оплату скоригованої вартості товару, яка станом на 10.10.2014 становила 76 111,92 грн. Вказаний рахунок відповідач оплатив у повному обсязі 03.11.2014.
07.03.2014 сторони також підписали специфікацію № 2/62207,66208, в якій погодили поставку на умовах DАР в редакції Інкотермс 2010, 74 посівних одиниць гібридного насіння соняшнику ПР63А90, вартість якого на момент підписання специфікації складала 55 411,20 грн. без ПДВ та 3 посівних одиниць гібридного насіння соняшнику LG5550, вартість якого на момент підписання специфікації складала 5 531, 94 грн. без ПДВ.
У специфікації від 07.03.2014 № 2/62207,66208 сторони встановили, що оплата товару буде здійснена на умовах пункту 3.4.3 договору, а саме, оплата після поставки у термін до 10.10.2014 - 100% від загальної вартості товару, вказаної у цій специфікації. При цьому сторони встановили, що корегування ціни здійснюється відповідно до положень договору.
Позивач здійснив поставку, а 09.10.2014 виставив ФГ "Время" рахунок-фактуру №62208/11328 на сплату скорегованої вартості 3 посівних одиниць гібридного насіння соняшнику LG5550 у розмірі 7 653,70 грн. та 10.10.2014 рахунок-фактуру №61841/2562 на оплату скорегованої вартості 74 посівних одиниць гібридного насіння соняшнику ПР63А90 у розмірі 76 664,00 грн.
Судами встановлено, що відповідач 20.10.2014 у повному обсязі розрахувався за 3 посівні одиниці гібридного насіння соняшнику LG5550 платіжним дорученням № 1, сплативши його скореговану вартість згідно з виставленим рахунком-фактурою від 09.10.2014 № 62208/11328.
Скореговану вартість 74 посівних одиниць гібридного насіння соняшнику згідно з виставленим рахунком-фактурою від 10.10.2014 № 61841/2562 відповідач сплатив 05.11.2014 у сумі 20 000, 00грн. за платіжними дорученнями № 3 та 14.05.2015 у сумі 56 664,00 грн. за платіжним дорученням № 14/05-1.
Здійснивши остаточне корегування вартості 74 посівних одиниць гібридного насіння соняшнику ПР63А90 на підставі підпункту 3.4.3.4.4 договору, позивач направив відповідачу рахунок-фактуру від 18.09.2017 № 61841/422 на суму 44 187, 62 грн., який відповідачем не оплачений.
Колегія суддів Касаційного господарського суду погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що обов'язок з оплати отриманого товару виник у відповідача на підставі специфікацій у строк до 10.10.2014 з урахуванням скорегованої вартості товару.
Не сплативши вартість товару у строк, вказаний у специфікаціях, а саме до 10.10.2014, відповідач допустив прострочення оплати, а, отже, судами правильно застосовано для корегування ціни товару умови підпункту 3.4.3.4.4 договору, яким погоджено відповідну формулу коригування.
Тобто Касаційний господарський суд погодився з правомірністю корегування суми заборгованості не на дату оплати такої заборгованості, а на іншу, більш пізню дату, самостійно обрану позивачем.
Таким чином, у даній справі № 912/1172/17 та в іншій справі № 908/1911/17 правовідносини є подібними, оскільки склалися між юридичними особами з підстав корегування заборгованості на певні дати (виставлення рахунка чи фактичної оплати) за договорами з аналогічними умовами.
Колегія суддів вважає за необхідне відійти від висновку про правомірність корегування суми заборгованості не на дату оплати такої заборгованості, а на іншу, більш пізню дату, самостійно обрану позивачем, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 2.1, 3.1 Договору загальна кількість Товару, а також ціна Товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару підлягає корегуванню у відповідності з пунктом 3.4 Договору.
У пункті 3.4.3 Договору сторони передбачили порядок розрахунку за Товар у випадку часткової (повної) оплати після поставки Товару, із застосуванням базової ціни Товару. Так, відповідно до пункту 3.4.3.2 Договору в будь-якому випадку, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику повну вартість Товару, скореговану згідно умов Договору, платіжним доручення шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника не пізніше терміну, визначеного у відповідній специфікації.
Умовами пункту 3.4.3.3 Договору сторони погодили, що базова ціна Товару по кожному виду Товару і його загальна вартість вказується у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору. Вказані у специфікації в гривнях ціни і вартість Товару (тобто остаточна ціна і вартість Товару) підлягають корегуванню на момент виставлення рахунка-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше, ніж 1 % у порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної специфікації.
Відповідно до пункту 3.4.3.4.4 Договору у випадку, якщо Покупець сплачує за Товар за простроченим рахунком, корегування Остаточної ціни здійснюється за такою формулою:
Остаточна ціна Товару = К1*((Базова ціпа Товару/К2 - ОЧ1/К3/К-ть - ОЧ2/К4/К-ть...- ОЧп/Кп/К-ть)-ОЧ1/К3/К-ть*Зм*М-ОЧ2/К4/К-ть*Зм*М...-ОЧп/Кп/К-ть*Зм*М)+ОЧ1/К-ть+ОЧ2/К-ть+...ОЧп/К-ть, де
Базова ціна Товару - ціна товару, вказана у специфікації;
К1 - курс долара США на дату виставлення рахунка-фактури для здійснення остаточного розрахунку;
К2 - курс долара США на дату підписання специфікації;
К3, К4...Кп - курс долара США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;
Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;
М - кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;
ОЧ1, 0Ч2...ОЧп - часткова оплата суми специфікації;
К-ть - кількість товару, вказана у специфікації.
У даній справі судами встановлено, що відповідно до умов Договору сторонами була підписана специфікація від 03.04.2014 № 1/64173 на поставку продукції у загальній сумі 1 034 999,68 грн. з ПДВ. Строк поставки Товару - 20.04.2014. Термін сплати повної вартості Товару - до 10.10.2014.
У вказаній специфікації сторонами також узгоджено "Додаткові умови", відповідно до яких: у випадку, якщо Покупець сплачує за простроченим рахунком - корегування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого рахунку.
На виконання умов Договору ТОВ "АТ Каргілл" передало у власність ТОВ "Прогрес" Товар на загальну суму 1 034 999,68 грн., що підтверджується видатковою накладною від 08.04.2014 № 33038/461618 та актом приймання-передачі гібридів від 08.04.2014.
ТОВ "Прогрес" у строк до 10.10.2014 поставлений Товар не оплатило. 14.10.2014 ТОВ "АТ Каргілл" виставлено ТОВ "Прогрес" рахунок-фактуру № 64173/2677 на оплату скорегованої суми заборгованості у розмірі 1 171 612,40 грн.
ТОВ "Прогрес" 10.11.14 перерахувало на рахунок ТОВ "АТ Каргілл" грошові кошти у сумі 1 171 612,40 грн., оплативши рахунок-фактуру від 14.10.2014 № 64173/2677.
З огляду на те, що ТОВ "Прогрес" сплачені кошти за простроченим рахунком, воно повинно було врахувати при оплаті пункти 3.4.2.2, 3.4.3.4.4 та "Додаткові умови", узгоджені сторонами у специфікації .
Однак на порушення зазначених умов Договору вартість отриманого Товару оплачена відповідачем без врахування корегування, пов'язаного із зростанням курсу долара США.
Згідно з розрахунком суми основного боргу станом на 10.11.2014 сума боргу з урахуванням корегування становила 1 377 331,00 грн.
Таким чином, обґрунтованою сумою, яка підлягає стягненню, є скорегована вартість отриманого Товару саме на дату його оплати у сумі 205 718,60 грн., а повторне виставлення рахунка-фактури 11.04.2017, відповідно до якого скореговано ціну Товару на суму 363 371,32 грн., є необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам Договору та вимогами законодавства, оскільки позивач має право скорегувати ціну Товару на момент виставлення рахунка або на дату фактичної оплати.
Водночас у відповідача після здійснення оплати виставленого йому рахунка відсутня фактична заборгованість за поставлений Товар, а наявна лише заборгованість за несплаченою різницею між скорегованою ціною Товару на дату оплати та ціною, визначеною у рахунку.
Таким чином, Касаційний господарський суд вважає, що правомірним є стягнення заборгованості за несплаченою різницею між скорегованою ціною Товару на дату оплати (10.11.2014) та ціною, визначеною у рахунку (14.10.2014), а не за скорегованою ціною Товару, визначеною у рахунку позивача від 11.04.2017, у той час як фактичний розрахунок відбувся 10.11.2014.
Частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Оскільки суд вважає за необхідне відступити від висновку про правомірність корегування суми заборгованості не на дату оплати такої заборгованості, а на іншу, більш пізню дату, самостійно обрану позивачем у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справі № 908/1911/17, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати, справа № 912/1172/17 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302 ГПК України, Касаційний господарський суд
Справу № 912/1172/17 разом з касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" та доданими до неї документами передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко