Іменем України
26 червня 2018 року
Київ
справа №810/4392/16
адміністративне провадження №К/9901/48032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 (суддя - Василенко Г.Ю.)
та Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (судді - Кузьмишина О.М., Глущенко Я.Б., Костюк Л.О.)
у справі №810/4392/16
за позовом Приватного акціонерного товариства «Гребінківський машинобудівний завод»
до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Гребінківський машинобудівний завод» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ) від 08.12.2016.
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки Товариства ДПІ дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Ростсталь» є фіктивними.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено:
визнано протиправними та скасовано податкові рішення-повідомлення від 08.12.2016 № 0001201404 та № 0001211404.
Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, не враховавши, що матеріалами справи не підтверджено реальність виконання укладеного між Товариством та його контрагентом договору поставки, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку складено з порушенням вимог чинного законодавства.
Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду срави.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ростсталь» за січень 2015 року складено акт від 24.11.2016.
В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог:
- п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.138.1, п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 78 470 грн., в т.ч. по періодах: рік 2015 року - 78 470 грн.;
- п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 87 188, 33 грн.
На цій підставі 08.12.2016 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0001201404, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 87 188 грн.;
- №0001211404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток на суму 78 470 грн.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ мотивує тим, що під час перевірки позивачем не надано доказів реальності виконання укладеного з ТОВ «Ростсталь» договору.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.
З огляду на приписи статей 14, 44, 138, 139, 198, 200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.
Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ростсталь» договору поставки від 14 січня 2015 року, використання отриманих за цим договором матеріалів під час виконання будівельних робіт.
З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та податкових пільг з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.
Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та частини 2 статті 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.
Касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017та Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова