Ухвала від 26.06.2018 по справі 814/1418/17

УХВАЛА

26 червня 2018 року

Київ

справа №814/1418/17

адміністративне провадження №К/9901/50707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 814/1418/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсила» до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2018 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області було залишено без руху, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а клопотання про поновлення строку визнано необгрунтованим. Скаржнику надано строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102923718211) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 04.06.2018 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.

11.06.2018 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) скаржником на адресу суду було направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те, що згідно з пунктом 2.2.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України № 857 від 27.12.2013 «Про організацію роботи органів доходів і зборів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи» обов'язок щодо супроводження судових справ (стороною у яких є Головні управління ДФС в областях/ОДПІ/ДПІ та відповідна митниця), покладається на юридичні підрозділи Головних управлінь ДФС в областях. Виконання функцій супроводження судових справ, в тому числі, оскарження судових рішень, здійснюється фахівцями обласних ГУ ДФС. А відтак, передання копій ухвал Верховного Суду до юридичного управління теж обумовлено перебігом тривалого часу.

Колегія суддів звертає увагу, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалами Верховного Суду від 03.03.2018 та від 16.04.2018 касаційна скарга скаржника була повернута, на підставі пункту першого частини 5 статті 332 КАС України з огляду на невиконання вимог процесуального закону щодо надання належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав касаційну скаргу, втім, маючи право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, заявник повторно подав касаційну скаргу й усунув допущені при попередніх зверненнях недоліки, а пропуск вищевказаного строку зумовлено, на думку останнього, наявністю поважних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В той же час, статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ цього КАС України.

В свою чергу, як статтею 49 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, так і статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо надання належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представників.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судових рішень, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є юридичними особами й діють як суб'єкти владних повноважень, а тому, у разі участі у судовому процесі через представника повинні подавати на підтвердження повноважень останнього документи, оформлені у відповідності до вимог правових норм, наведених у параграфі другому Глави 4 Розділу І КАС України.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Таким чином, відповідач, який є рівним перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язаний діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в касаційному порядку, у зв'язку з чим, невиконання останнім встановлених нормами КАС України вимог щодо документів, які підтверджують повноваження представників і, як наслідок повернення касаційної скарги з цих підстав, не свідчить про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації ним права на касаційний перегляд справи, що, в свою чергу, не може виступати поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження.

Повторно касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і податковим органом не наведено поважних підстав пропуску цього строку, які були б пов'язані з дійсно об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, особливими і непереборними обставинами та могли зумовити його поновлення.

Суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної касаційної скарги через не підтвердження повноважень особи, яка подала касаційну скаргу не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 814/1418/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва

підписС.С. Пасічник

підписВ.П. Юрченко

Попередній документ
74991517
Наступний документ
74991519
Інформація про рішення:
№ рішення: 74991518
№ справи: 814/1418/17
Дата рішення: 26.06.2018
Дата публікації: 02.07.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)