Іменем України
27 червня 2018 року
Київ
справа №681/585/17
провадження №К/9901/15327/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 681/585/17
за позовом ОСОБА_1 до Полонського відділення поліції Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора поліції Полонського відділення Солонця Олега Павловича про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2017 року, постановлену у складі судді Горщар А.Г., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Драчук Т.О, суддів: Загороднюк А.Г., Полотнянка Ю.П.,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полонського відділення поліції Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора поліції Полонського відділення Солонця О.П., в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, прийняту 21 вересня 2016 року, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за порушення Правил дорожнього руху передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки зазначав, що зазначену постанову попередньо оскаржував до начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, відповідь на яку отримав поштою 15 квітня 2017 року.
Полонський районний суд Хмельницької області ухвалою від 27 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, позовну заяву залишив без розгляду.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 21 вересня 2016 року поліцейським Полонського відділення поліції Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Солонцем О.П. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2016 року серії ПС2 №062777, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, а вказані позивачем в позовній заяві причини не свідчать про поважність його пропуску, адміністративний позов необхідно залишити без розгляду.
Зазначена позиція підтримана Вінницьким апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів і вважає їх такими, що зроблені з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з частинами другою-третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення оскаржуваних судових рішень, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Ця норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
У випадку порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, відповідно статті 106 КАС України подається клопотання про його поновлення.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення ПС2 №062777 прийнята відповідачем 21 вересня 2016 року, також, позивачу роз'яснено порядок та строки оскарження постанови відповідно до статті 287-289 КУпАП України та вручено копію постанови, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на копії постанови від 21 вересня 2016 року.
Однак, адміністративний позов подано до суду 25 квітня 2017 року, тобто з порушенням десятиденного строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначив, що спочатку він звертався зі скаргою до Полонського відділенні поліції на постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Листом Полонського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №А-2 від 10 квітня 2017 року позивачу надано відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників та проведення службового розслідування.
Таким чином, поважними причинами пропуску строку на оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання причин пропуску строку неповажними, оскільки з матеріалів справи вбачається що оскаржувану постанову позивачем отримано 21 вересня 2016 року, переконливих доказів у зв'язку з чим пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом не наведено.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, та відсутності інших доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позивачем на оскарження постанови, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення без розгляду адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки суди не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 3, 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець