10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 817/514/18
іменем України
"25" червня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Шевчук С.М.
ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання рішення протиправним , -
суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 19.03.2018 року
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просив визнати протиправним рішення від 19.01.2018 №8/02-2 щодо відмови в усуненні допущених помилок при призначенні пенсії та при її перерахунку шляхом проведення перегляду призначеної пенсії з дати її призначення та всіх послідуючих розпоряджень з врахуванням пільг, встановлених частиною другою статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати провести виплату недоплачених сум пенсій і компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо нездійснення ОСОБА_3 перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2018.
Зобов'язано Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_3 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, починаючи з 01.01.2018.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, починаючи з дати призначення пенсії - з 07.04.2015 по 21.12.2017 - відмовлено.
Присуджено на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
Рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернено до негайного виконання.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що позовні вимоги позивача викладені в апеляційній скарзі суперечать чинному законодавству, а також вважає, що судом першої інстанції не враховано об'єктивні обставини справи, які впливають на рішення спору по суті та порушують норми матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (3 категорія), що стверджується посвідченням серії Б №134275, виданого 18.08.1993 (а.с12).
Позивач перебуває на обліку у Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Страховий стаж позивача з 01.07.2000 складає 16 років 9 місяців. Загальний стаж роботи позивача складає 38 років 3 місяці 24 дні відповідно до розпорядження №136934 від 02.03.2018.
Листом від 19.01.2018 №8/02-2 відповідач на звернення позивача від 22.12.2017 відмовив у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з відмовою відповідача, ОСОБА_3 звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини, які склались між сторонами регулюються приписами Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закону №1788-ХІІ) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з частиною 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку.
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим нормою ст. 56 цього Закону, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 7 липня 2015 року №21-727а15.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсія має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для розрахунку понаднормовий стаж пенсію слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний строк збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку та щодо протиправності відмови у перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при визначенні періоду, з якого слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, слід виходити із дати звернення позивача із заявою про такий перерахунок.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Частиною 4 статті 45 вказаного вище Закону визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії 22 грудня 2017 року, а тому перерахунок пенсії, необхідно здійснити з 01 січня 2018 року (а не з дати призначення пенсії, як просив позивач), тобто з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся з заявою про перерахунок пенсії).
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд в рішенні від 17 квітня 2018 року в справі №346/5614/16-а за аналогічним позовом.
Посилання позивача на те, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2013 року №1058-IV є помилковими, оскільки нормами вказаної статті регламентується можливість виплати сум пенсій, які були нараховані, але не виплачені.
У даному випадку нарахування пенсії з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не здійснювалося, а тому застосування названих положень ст.46 Закону №1058 не є можливим до спірних правовідносин.
Стосовно вимог апеляційної скарги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно частин 1 - 3 ст. 132, частин 1 - 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають виключно витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката.
Передбачено, що учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу адвоката, позивачем надано договір договір від 18.12.2017 №27 про надання юридичних, правових послуг по захисту інтересів ОСОБА_3, за яким виконавець - ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем.
При цьому позивач не надав докази, що ОСОБА_4 є адвокатом та оплата йому здійснена за отримані послуги від адвоката.
Більше того, в матеріалах справи відсутня копія диплома про отримання юридичної освіти ФОП ОСОБА_4, що на переконання суду не дає обґрунтованих підстав для відшкодування витрат за вказаним договором відповідно до діючих норм КАС України.
Відшкодуванню підлягають витрати, які є документально підтвердженими.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом першої інстанції вірно розподілено судові витрати з огляду на часткове задоволення позовних вимог та документальне підтвердження понесених позивачем витрат.
Разом з тим, визначиви правильно дату, з якої слід провести перерахунок пенсії, суд першої інстанції допустився помилки у визначенні періоду відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, та зазначив з 07.04.2015 по 21.12.2017.
Оскільки перерахунок пенсії необхідно здійснити з 01 січня 2018 року, то відмовити в задоволенні зазначеної позовної вимоги слід з 07.04.2015 по 31.12.2017.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустився помилки щодо визначення періоду відмови в задоволенні позовних вимог про перерахунок, тому такі висновки суду не відповідають обставинам справи та наявні підстави для його зміни у відповідній частині.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2018 р. змінити в частині визначення періоду для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, починаючи з дати призначення пенсії зазначивши - з 07.04.2015 по 31.12.2017.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: С.М. Шевчук
ОСОБА_1
Повне судове рішення складено "25" червня 2018 р.