Головуючий І інстанції: Панченко О.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1218/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
колегія суддів у складі:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі № 820/1218/18, суддя Панченко О.В., м. Харків
за позовом ОСОБА_2
до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про скасування рішень суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту відповідач-1), Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:
- скасувати Рішення про результати розгляду заяви №103/5-17 від 15 березня 2017 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, а також рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №14 від 10 квітня 2017 року, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, у зв'язку з незарахуванням стажу роботи за період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року за професією газорізальника за Списком №2, оскільки не надані документи про ліквідацію підприємства без визнання правонаступника;
- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до пільгового стажу роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі за професією газорізальник з повним робочим днем, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 з 16 квітня 1986 року по 25 липня 2000 року та призначити і виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 20 лютого 2017 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року зазначений позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачами відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1 протиправно відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі по професії газорізальник з повним робочим днем, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 з 16 квітня 1986 року по 25 липня 2000 року, що призвело до відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через неподання документів про ліквідацію ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод». Вказує, що ліквідація ВАТ «Ізюмському тепловозоремонтному заводі» ще триває, а тому надати документи про ліквідацію позивач не має можливості.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.02.2017 р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 13 п. “б” Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №103/5-17 від 15 березня 2017 року позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року по професії газорізальника за Списком №2 (а.с.10-11).
На підставі вищевказаного рішення комісії, Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняло рішення від 10 квітня 2017 року №14 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с.12-13).
Мотивуючи зазначені рішення, відповідачі вказали, що позивачем подано відомості про знаходження підприємства, на якому він працював (ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”) у стадії припинення в зв'язку з банкрутством, проте не надано документів його ліквідації.
При цьому відповідачі виходили з того, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за №1231/13105, за яким було розглянуто заяву позивача, визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Оскільки такої ліквідації встановлено не було, позивачу було відмовлено у підтвердженні необхідного періоду роботи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень відповідачів.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівників, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
За приписами п.1 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок №383) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків, що діяли в період такої роботи. Вимоги щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Так, відповідно до Списку №2 Розділу XXХІII «Загальні професії» (код 23200000-11618) газорізальник відноситься до категорії осіб, які за певних обставин мали право на пенсію на пільгових умовах.
Так, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом XXXІІ “Загальні професії” передбачені газорізальники та їх підручні.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, розділом ХХХІІІ “Загальні професії” передбачені: газорізальники.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, розділом XXXІІІ “Загальні професії” передбачені: газорізальники.
Не зважаючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 була скасована ОСОБА_3 від 16 січня 2003 р. N 36, та відбулись уточнення у Списках 1, 2, зазначена Списком посада позивача залишилась незмінною. Таким чином, посада позивача за спірний період була и залишилась, як така, що відповідає затвердженим Спискам та є такою, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Колегією суддів встановлено, що згідно рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №103/5-17 від 15 березня 2017 року позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року по професії газорізальника за Списком №2 через ненадання документу про ліквідацію підприємства без визнання правонаступника. На підставі вищевказаного рішення комісії Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняло рішення від 10.04.2017 р. № 14 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с.10-13).
З трудової книжки позивача БТ-І № 4623155 колегією суддів встановлено, що у період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року ОСОБА_2 працював газорізальником на Ізюмському тепловозоремонтному заводі (а.с.15-16).
Загальний стаж роботи позивача складає 27 років 3 місяці 2 дні.
На заяву позивача від 20.12.2016 р. про надання довідок для підтвердження пільгового стажу за Списком №2 арбітражним керуючим, ліквідатором ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» ОСОБА_4 повідомлено, що постановою Господарського суду Харківського області від 03.12.2014 р. по справі № Б-39/02-09 ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На виконання вищевказаної постанови суду документи з особового складу за останні 75 років (розрахункові відомості нарахування заробітної плати, особові картки форми Т-2, накази по відділу кадрів, документи про атестацію робочих місць за умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2 за 1994 р.,1999 р., 2004 та 2009 роки) у серпні-вересні 2016 року передані до архівного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради, а тому ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» не має можливості видати пільгові довідки (а.с.17).
Згідно довідки архівного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 15.12.2016 р. № 01-54/1006 в документах з особового складу архівного фонду ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» є такі відомості:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
- з 18.06.1985 р. прийнятий в дизельний цех слюсарем по ремонту рухомого складу/ наказ № 275-К від 17.06.1985 року;
- з 11.02.1986 р. візковий цех - ученик газорезчика (російською)/ наказ 11-к від 07.02.1986 року;
- з 16.04.1986 р. візковий цех - газорезчик (російською) 2 розряду / наказ 27-к від 18.04.1986 року;
- з 01.01.1987 р. візковий цех - газорезчик (російською) 3 розряду / наказ 4-к від 06.01.1987 року;
- з 01.02.1988 р. візковий цех - газорезчик (російською) 3 розряду / наказ 6-к від 04.01.1988 року;
- з 01.11.1988 р. візковий цех - газорезчик (російською) 4 розряду / наказ 173-к від 15.11.1988 року;
- з 09.10.1989 р. тепловозний цех - газорезчик (російською) 4 розряду / наказ 379-к від 04.10.1989 року;
- з 25.07.2000 р. звільнений за ст. 40, п. 7 КЗПП України / наказ № 281-к від 15.08.2000 р. (а.с.22).
Вищевказані дані збігаються з даними трудової книжки.
Згідно довідки архівного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 13.02.2017 р. № 01-54/72 в документах архівного фонду ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» в книзі реєстрації відпусток без утримання, наказ директора з особового складу є такі відомості про надання безоплатних відпусток:
ОСОБА_2, тепловозозбиральний цех, газорезчик (російською), період відпустки з 19.03.1996 р. по 19.04.1996 р. за сімейними обставинами/ порядковий номер в книзі реєстрації відпусток без утримання № 307 дата не вказана;
ОСОБА_2, тепловозозбиральний цех, газорезчик (російською), період відпустки з 14.12.1998 р. по 01.01.1999 р. за сімейними обставинами/ порядковий номер в книзі реєстрації відпусток без утримання № 753 дата не вказана;
Відомостей про переведення на роботу з неповним робочим днем не виявлено.
Також згідно рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.09.2017 року по справі № 623/1489/17 заяву ОСОБА_2 про встановлення факту роботи, що дає право на пільговий стаж, задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2, згідно записів трудової книжки БТ-1 № 46231555, дійсно працював в період з 16 квітня 1986 року по 25 липня 2000 року на Ізюмському тепловозоремонтному заводі газорізчиком (а.с.28).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що записами, наявними в трудовій книжці позивача, інформацією, викладеною в архівних довідках, рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.09.2017 року по справі № 623/1489/17 підтверджується факт роботи позивача у Ізюмському тепловозоремонтному заводі, тому у Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області були відсутні підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №14 від 10 квітня 2017 року, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та покладення обов'язку на Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 20 лютого 2017 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту прав позивача є саме покладення обов'язку на Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 20 лютого 2017 року, а не зарахування до пільгового стажу роботи на Ізюмському тепловозоремонтному заводі.
Щодо позовних вимог про скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.03.2017 року №103/5-17 про відмову ОСОБА_2 в підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року по професії газорізальника за Списком №2 та доводів відповідача-2 про те, що оскаржуване рішення від 10.04.2017 року № 14 було прийнято на підставі вищевказаного рішення Комісії, колегія суддів зазначає наступне.
ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України № 920 від 5 липня 2006 року “Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стаду для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” було врегульовано порядок підтвердження періодів роботи для призначення пенсій на пільгових умовах у разі відсутності правонаступника, а саме п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу був доповнений наступним абзацом: “… у разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном”.
ОСОБА_3 Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (надалі Порядок № 18-1), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1231/13105 24.11.2006 року, яким передбачається, що у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник повинен надати, зокрема витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визнання правонаступника, інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, - установи, організації їх ліквідації (у тому числі архівні).
В рішенні комісією зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2017 р. №22584355, де в графі Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення зазначено: відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення. Документи про ліквідацію ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» без визнання правонаступника на розгляд Комісії ОСОБА_2 не надав. На підставі наведеного, позивачу відмовлено у підтвердженні стажу роботи у період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року по професії газорізальника за Списком №2.
Таким чином, Комісією неправомірно прийнято рішення від 15 березня 2017 року №103/5-17 про відмову в підтвердженні стажу роботи ОСОБА_2 у період з 16.04.1986 р. по 25.07.2000 р. за професією газорізальника у зв'язку з відсутністю у останньої повноважень щодо підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років саме стосовно позивача, ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод», де працював позивач, не ліквідовано.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №103/5-17 від 15 березня 2017 року також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 4 частини статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норми матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 по справі № 820/1218/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішень суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 15 березня 2017 року №103/5-17 про відмову ОСОБА_2 в підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 16.04.1986 року по 25.07.2000 року по професії газорізальника за Списком №2.
Скасувати рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 10 квітня 2017 року №14 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з дня звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 20 лютого 2017 року.
ОСОБА_3 набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6
Повний текст постанови складено 27.06.2018 р.