21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/530/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 816/530/18, суддя Л.О. Єресько, м. Полтава
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. № НОМЕР_1.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. по справі №816/530/18 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 10.11.2017 р. № НОМЕР_1, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170,00 грн.
Відповідач, Головне управління ДФС у Полтавській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме неправильно застосовано приписи п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. по справі № 816/530/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
17.06.2018 р. позивачем через канцелярію суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" як платник податків за основним місцем обліку перебуває в Офісі великих платників ДФС.
Позивач, також за неосновним місцем перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (адміністративний район 1616 та 1603), Горішньоплавнівському відділенні Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (адміністративний район 1602), Кобеляцькому відділенні Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (адміністративний район 1613) (а.с. 78).
Згідно відомостей із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.03.2018 р. № НОМЕР_2 (а.с. 155 - 158) основним видом діяльності позивача є 07.10 - добування залізних руд.
Для реалізації такого виду діяльності позивачем отримано спеціальний дозвіл на користування надрами Єристівського родовища у Кременчуцькому районі - реєстраційний номер 2768 від 27.08.2002 р. терміном дії до 27.08.2032 р. (а.с. 70). У зв'язку з чим відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України позивач є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
На підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року ТОВ “Єристівський ГЗК”, про що складено акт від 25.10.2017 р. № 5749/16-31-12-07-20/35713283 (а.с. 12).
Під час перевірки було встановлено порушення вимог п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України, а саме неподання позивачем декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року.
На підставі висновків вищезазначеного акту камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.11.2017 р. №0033531207 на суму штрафної санкції 170 грн (а.с. 17).
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подання податкової звітності при відсутності об'єкту оподаткування та відсутності показників, які підлягають декларуванню, чинною редакцією Податкового кодексу України не вимагається, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято незаконно та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
У відповідності до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули право користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Згідно з п. 252.23 ст. 252 Податкового кодексу України податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл.
Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
У відповідності до пп. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Граничний термін подання декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року для товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" припадав на 09.08.2017 р.
За висновками акту камеральної перевірки від 25.10.2017 р. № 5749/16-31-12-07-20/35713283 відповідачем встановлено неподання позивачем декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року, у зв'язку з чим останнім порушено обов'язки платника податку, визначені ст. 36 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи встановлено, що декларацію з рентної плати за ІІ квартал 2017 року з додатками №1-5 було подано позивачем своєчасно у електронному вигляді, про що свідчить декларація з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року (а.с. 23-35), та квитанції 1 та 2 (а.с. 105-106, 135-136).
Колегія суддів встановила, що у графі 3 “найменування контролюючого органу, до якого подається податкова декларація” декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року (а.с. 23) позивачем вказано Кременчуцька ОДПІ ГУ ФДС у Полтавській області (Горішньоплавніське відділення). За змістом квитанції № 1 даний документ отримано та “збережено на центральному рівні” 04.08.2017 р. (а.с. 105, 135). За змістом квитанції № 2 поданий пакет документів прийнято 04.08.2017 р. (а.с. 106, 136). Наведене також підтверджується відомостями з витягу АС “Податковий блок” щодо обробки податкової звітності (а.с. 194).
У відповідності до абзацу першого пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно пп. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої, зокрема, належить обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.
Відповідно до п. 252.6 ст. 256 Податкового кодексу України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Позивач зазначає, що на території кар'єру, частина якого розташована на території Пришибської сільської ради Кременчуцького району в ІІ кварталі 2017 року ТОВ “Єристівський ГЗК”, видобуток залізної руди не проводився, внаслідок чого у позивача був відсутній об'єкт оподаткування, а також були відсутні показники, які повинні були б бути відображені в податковій декларації відповідно до вимог ст. 49 Податкового кодексу України.
Видобуток залізної руди у ІІ кварталі 2017 року проводився лише на території кар'єру, частина якого розташована на території Горішньоплавнівської міської ради, про що свідчать довідки про розподіл рентної плати за користування надрами (за руду) за ІІ квартал 2017 року в залежності від місцезнаходження дільниці надр згідно даних маркшейдерської довідки, маркшейдерські довідки за квітень, травень, червень 2017 року, програма гірничих робіт на квітень, травень, червень 2017 року (а.с. 101-103, 137-144).
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання податкової звітності при відсутності об'єкту оподаткування та відсутності показників, які підлягають декларуванню, Податковим кодексом України не передбачено. На підставі такого висновку колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про обов'язок платника податку подавати звітність з рентної плати незалежно від наявності об'єкта оподаткування.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем за ІІ квартал 2017 року своєчасно подано декларацію з рентної плати до Горішньоплавнівського відділення Кременчуцької ОДПІ по Єристівському родовищу, яке за адміністративно-територіальним поділом належить до Горішньоплавнівської міської ради та Дмитрівської сільської ради, а тому відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.
В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. по справі № 816/530/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 816/530/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3
Повний текст постанови складено 27.06.2018 р.