26 червня 2018 року
Київ
справа №826/15056/16
адміністративне провадження №К/9901/16997/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., під час розгляду в письмовому провадженні у касаційному порядку справи № 826/15056/16
за позовом ОСОБА_2
до Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни,
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 як представника ОСОБА_2
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року,
8 вересня 2016 року позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, в якому просила суд визнати протиправним неподання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіною Любовю Олександрівною інформації щодо неї як вкладника за договором вкладу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; зобов'язати включити інформацію про неї до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування за вкладниками за рахунок Фонду; зобов'язати подати до Фонду додаткову інформацію про неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити доповнення до загального реєстру для виплати відшкодувань вкладами Публічного акціонерного товариства «Старокиївській банк» для виплати позивачу відшкодування у сумі 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 КАС України у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» та постановлено в цій частині нову ухвалу про закриття провадження. В інший частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивачу роз'яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
На ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 як представника ОСОБА_2, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга подана 01 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/15056/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Суддя-доповідач Берназюк Я.О. ухвалою від 18 червня 2018 року прийняв до свого провадження адміністративну справу та призначив її до розгляду ухвалою від 25 червня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 26 червня 2018 року.
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини шостої статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 прийшов до наступних висновків. Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).
Крім того, Європейський суд з прав людини у Рішенні від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держави-учасниці організувати їхню судову систему в такий спосіб, щоб їхні суди і трибунали виконували кожну зі своїх функцій (пункт 44), притаманну відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).
Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,
Справу № 826/15056/16 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко