26 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6774/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Потапчука В.О.,
секретар - Ханділян Г.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника Одеської митниці ДФС - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання ОСОБА_1 про проведення судово-психологічної експертизи під час розгляду апеляційних скарг Одеської митниці Державної фіскальної служби та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці Державної фіскальної служби №1156-о від 20 грудня 2017 року про звільнення ОСОБА_1.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Чорноморський" Одеської митниці ДФС з 20.12.2017 року.
Стягнуто з Одеської митниці державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717, 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21а) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.12.2017 року по 19.04.2018 року із відрахуванням загальнообов'язкових до сплати платежів у розмірі 30288,34 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. та 34 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду митний орган та позивач подали апеляційні скарги.
В ході апеляційного оскарження ОСОБА_1 подав клопотання про проведення судово-психологічної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні у відповідній частині позовних вимог з підстав недоведеності спричинення шкоди, фактично поклав на позивача обов'язок довести наявність у нього душевних страждань з приводу порушення його права на таємницю телефонного спілкування , що є неприпустимим з огляду на правову природу такого права, гарантії від порушень якого закріплені Конституцією України.
Стверджуючи, що обов'язок доказування відсутності моральної шкоди покладений саме на відповідача , а також враховуючи ту обставину, що у разі незгоди Одеським апеляційним адміністративним судом з доводами його апеляційної скарги щодо відшкодування моральної шкоди, просив задовольнити клопотання та провести судово-психологічну експертизу.
В судовому засіданні підтримав вимоги заявленого клопотання.
Представник відповідача заперечував проти проведення експертизи.
Вирішуючи питання про призначення судової експертизи згідно поданого апелянтом клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 102 Глава 5 Докази та доказування КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих же питань або висновки експертів, надані сторонами. Викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Водночас клопотання про призначення експертизи стосується питання щодо надання доказів (стаття 79 КАС України).
За правилами частини 3 статі 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції , приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
ОСОБА_1 не навів жодного доказу неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції, а лише поставив умову, якщо суд апеляційної інстанції не погодиться з його доводами щодо обґрунтованості вимог щодо стягнення моральної шкоди, то йому слід призначити судово-психологічну експертизу.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає жодних правових підстав для призначення судово-психологічної експертизи.
Керуючись статтями 79, 102, 308, КАС України, колегія суддів,
Клопотання ОСОБА_1 про проведення судово-психологічної експертизи залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню окремо не підлягає.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Г.В. Семенюк
Суддя: В.О.Потапчук