19 червня 2018 р. м. ОдесаСправа № 815/1885/18
Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.
при секретарі - Андроновій Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан ЗТ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан ЗТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан ЗТ" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасування рішення, яким позбавлено ТОВ «Орлан ЗТ» статусу платника єдиного податку четвертої групи; зобов'язання відновити ТОВ «Орлан ЗТ» у Реєстрі платників єдиного податку Державної фіскальної служби України.
З метою забезпечення адміністративного позову позивачем подано відповідну заяву до суду, з якої вбачається про необхідність зупинити дію оскаржуваного рішення до вирішення спірних правовідносин, оскільки таке рішення прийнято з очевидним порушенням вимог ПК України та суттєво впливає на права та обов'язки позивача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у забезпеченні адміністративного позову не відповідає встановленим обставинам справи, так як позивачем доведено очевидну протиправність оскаржуваного рішення.
Крім того, у разі відмови у задоволенні заяви позивача існує очевидна небезпеки, що для відновлення його порушених прав необхідно буде додати значних зусиль та витрат, так як позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи спричинить виникнення у нього податкового боргу, а як наслідок, паралізує його діяльність.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що забезпечення позову про визнання протиправним та скасування рішення, яким позбавлено ТОВ «Орлан ЗТ» статусу платника єдиного податку четвертої групи, шляхом зупинення дії відповідного рішення, є фактично вирішенням спірних правовідносин, а тому зроблено висновок про відмову у задоволенні відповідної заяви, з яким погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 вказаної статі встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Судовою колегією встановлено, що подана товариством заява про забезпечення адміністративного позову обґрунтована тим, що у межах спірних правовідносин існує пряма загроза порушення його прав, так як позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи спричинить виникнення у нього податкового боргу, який паралізує його діяльність.
При цьому, колегія суддів зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В даному випадку, зупинення дії оскаржуваного рішення без дослідження обставин та доказів у справі є фактично вирішенням цього спору по суті, що у свою чергу не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
В свою чергу, позивачем не надано суду жодних доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Більш того, є необґрунтованими посилання позивача на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення без надання копії відповідного рішення до суду, а також без зазначення його реквізитів.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 321, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан ЗТ" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Повний текст судового рішення складено 23 червня 2018 року.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: Т.М. Танасогло
ОСОБА_1