26 червня 2018 року
Київ
справа №808/4065/15
адміністративне провадження №К/9901/15793/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши клопотання Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,
22.06.2018 до Верховного Суду надійшло клопотання Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 у зв'язку з її поверненням ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018 на підставі пункту першого частини четвертої статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній до 15.12.2017.
Так, у відповідності до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В свою чергу, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з положеннями пункту другого частини першої статті 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення зави або скарги.
Водночас, статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
При цьому, за змістом частин 1 та 3 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Цією ж статтею КАС України (частина 6) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Отже, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена саме у визначеному законом порядку
В той же час, статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, за змістом частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
За приписами частини другої цієї ж статті КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що будь-яка письмова заява, клопотання, в тому числі, подана і підписана представником від імені особи, яка її подає, має відповідати вимогам процесуального закону, містити відомості, які вимагаються КАС України з наданням доказів, зокрема, на підтвердження повноважень представника, й невиконання зазначених умов, якщо такі недоліки не дають можливості розглянути відповідний процесуальний документ, є підставою для його повернення заявнику без розгляду.
У даному ж випадку, клопотання про повернення судового збору підписане від імені Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3 як представником, на підтвердження чого додано довіреність, видану і підписану виконуючою обов'язки начальника цього податкового органу ОСОБА_4, однак, на підтвердження таких повноважень додано копію наказу Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 №794, у якому, втім, відсутні відомості щодо покладення на останню виконання обов'язків начальника, при цьому, цей недолік не дає можливості розглянути вищевказане клопотання, а відтак, його слід повернути заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 167 КАС України, суд
Повернути заявнику без розгляду клопотання Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник