20 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/543/18
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлену листом № Л-9425/6-17-СГ від 14 серпня 2017 року, та зобов'язання надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 20 га пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої в межах території Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, що перебуває у користуванні ФГ "Агро-Сенс" за договором суборенди.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2017 року позивачка звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель державної власності, що перебувають у користуванні на умовах оренди в ФГ "АГРО СЕНС" згідно договору суборенди, зареєстрованого від 14 квітня 2016 року, в межах території Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.
23 травня 2017 року Головне управління Держземагенства України у Миколаївській області листом № Л-4231/6-17-СГ повернуло надані позивачкою матеріали на доопрацювання мотивуючи це тим, що до клопотання необхідно долучити графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копію згоди на вилучення земельної ділянки, засвідчену належним чином.
19 липня 2017 року позивачка повторно звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.
На вказане звернення позивачка отримала лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14 серпня 2017 року № Л-9425/6-17-СГ, в якому зазначено, що земельна ділянка, яку вона бажає отримати у власність, не входить до переліку земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в ІІІ кварталі поточного року на території Миколаївської області, тому не є можливим вирішення поставленого нею питання.
Відмова відповідача у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.
Вирішуючи справу та задовольняючи позов суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що посилання відповідача на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, затверджену постановою КМУ від 07 червня 2017 року №413 є необґрунтованим, оскільки Земельним кодексом України, який має вищу юридичну силу ніж Стратегія, передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо безпідставності застосування в даних спірних правовідносинах Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, затвердженої постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 413, водночас вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ч.6 та 7 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.2 та 3 ст.123 ЗК України).
З аналізу наведених норм права вбачається, що ч.7 ст.118 ЗК України регламентовано виключний перелік правових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, який, на думку колегії суддів є виключний та не підлягає розширеному тлумаченню.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачці у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки була та обставина, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, не входить до переліку земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в ІІІ кварталі поточного року на території Миколаївської області. Також додатково позивачку повідомлено, що при розгляді звернень перевага надається учасникам АТО. Водночас, на думку колегії суддів, вказані відповідачем обґрунтування не входять до переліку визначених вказаною вище нормою ЗК України підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Крім того, посилання відповідача на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, затвердженої постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 413, як підставу для відмови в задоволені позову, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки положення вказаної Стратегії в даних спірних правовідносинах суперечать положенням ЗК України в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зокрема, щодо переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем в апеляційній скарзі було вказано, що розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП ім.Чапаєва, який знаходився на території Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області становить 5,91 умовних кадастрових гектар, натомість позивачка просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі 20 га.
З аналізу спірної відповіді вбачається, що фактично клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в частині конкретного розміру земельної частки (паю), щодо якого позивачка просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідачем не було розглянуто, мотивованої відповіді із зазначенням підстав, передбачених відповідними нормами законодавства в частині розміру земельної ділянки надано не було.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії підлягають частковому задоволенню, зокрема, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель державної власності, що перебувають у користуванні на умовах оренди в ФГ "АГРО СЕНС" згідно договору суборенди, зареєстрованого від 14 квітня 2016 року, в межах території Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області з урахуванням висновків, зроблених Одеським апеляційним адміністративним судом в мотивувальній частині, зокрема, в тому числі щодо розміру земельної ділянки.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови дійшов висновків, які не в повній мірі відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає зміні.
Керуючись ст.308, 310, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - змінити шляхом викладення резолютивної частини наступним чином:
1. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлену листом № Л-9425/6-17-СГ від 14 серпня 2017 року.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель державної власності, що перебувають у користуванні на умовах оренди в ФГ "АГРО СЕНС" згідно договору суборенди, зареєстрованого від 14 квітня 2016 року, в межах території Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області з урахуванням висновків, зроблених Одеським апеляційним адміністративним судом в мотивувальній частині, зокрема, щодо розміру земельної ділянки.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр.Миру, 34, м.Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_2 (вул.Жовтнева, 88, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією № П10449К від 09 лютого 2018 року.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_1