25 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 924/160/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 (головуючий суддя Мельник О.В., судді Грязнов В.В., Бучинська Г.Б.) про повернення апеляційної скарги у справі № 924/160/16
за позовом Приватного підприємства "АДЛЄР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр"
про стягнення 1 562 916 грн 79 коп.,
08.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі №924/160/16.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Водночас, поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності клопотання про поновлення цього строку та обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Оскільки касаційна скарга подана з порушенням процесуального строку, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), скаржником в тексті касаційної скарги заявлено клопотання, в якому скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017.
В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, скаржник в тексті касаційної скарги зазначає, що в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у даній справі, скаржнику було роз'яснено, що він не позбавлений права подати касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 про повернення апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2016.
Крім цього, скаржник посилається, що після винесення постанови Рівненського апеляційного господарського суду, він усвідомив можливість захисту його порушених прав шляхом подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, особливо, якщо врахувати, що у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2016 за нововиявленими обставинами йому було відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017, останній день оскарження якої за приписами статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) припадав на - 17.04.2017, натомість касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише 08.06.2018, що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті, тобто з пропуском процесуального строку на подання касаційної скарги.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 надіслано судом 28.03.2017, зареєстровано в реєстрі: 29.03.2017, оприлюднено: 30.03.2018.
При цьому, скаржник в порушення вимог пункту 7 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі не зазначив дату отримання копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Пономарьов проти України (no. 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Розглянувши заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження та доказів на їх підтвердження, у той час коли у Єдиному державному реєстрі судових рішень текст цієї ухвали оприлюднено 30.03.2017, колегія суддів визнає підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Приписами частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній посилається на тяжкі фінансові проблеми.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов зазначених у цій частині статті.
Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 законом встановлено в розмірі 1 762,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з несплатою судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
При цьому суд звертає увагу заявника, що листом Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102.
Таким чином Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення, статтями 3, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі №924/160/16 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги, а саме надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документу про сплату судового збору.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.