Постанова від 19.06.2018 по справі 815/521/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р. м.ОдесаСправа № 815/521/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "ПЛАТИНУМ БАНК" ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, у справі за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "ПЛАТИНУМ БАНК" ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "ПЛАТИНУМ БАНК" ОСОБА_1, а саме: визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання платіжного доручення від 12 січня 2017 року № 25 з перерахування грошових коштів в розмірі 108539290 (сто вісім мільйонів п'ятсот тридцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто) гривень 88 копійок; визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання платіжного доручення від 12 січня 2017 року № 7 з перерахування грошових коштів в розмірі 184347 (сто вісімдесят чотири тисячі триста сорок сім) доларів США 37 центів; зобов'язання виконати вищезазначені платіжні доручення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як уповноваженою особою правомірно відмовлено у перерахуванні коштів позивача на інший рахунок у зв'язку з проведенням процедури ліквідації банку.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 жовтня 2016 року Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Клієнт) та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» (ОСОБА_2) уклали договір банківського рахунку № 26001302217202.

Відповідно до п.1.1 зазначеного ОСОБА_2 в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та цим ОСОБА_2, Банк відкриває Клієнту поточний/і рахунок/ки в національній валюті України та/або в іноземній валюті/ах № 26001302217202, на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Згідно з п.1.2 ОСОБА_2 надає Клієнту послуги з приймання та зарахування на Рахунок грошових коштів, що йому надходять, виконує розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з Рахунку та проводить інші операції по Рахунку відповідно до умов цього ОСОБА_2 та чинного законодавства України, а Клієнт здійснює оплату наданих Банком послуг у розмірі, визначеному діючим тарифами.

Відповідно до пп.3.1.3 п.3.1 ОСОБА_2 зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції в межах залишків коштів на Рахунку Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України, що регламентує порядок здійснення безготівкових розрахунків в національній та іноземній валюті, за умови використання Клієнтом платіжних інструментів за формами, встановленими чинним законодавством України, а також внутрішніми документами Банку.

На підставі рішення Національного банку України від 10 січня 2017 року № 14рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЛАТИНУМ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11 січня 2017 року № 85 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЛАТИНУМ БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

При цьому, 12 січня 2017 року Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» листом направило до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» ОСОБА_1 платіжні доручення про перерахування грошових коштів з поточного рахунку на рахунок в Публічному акціонерному товаристві «Украгазбанк».

В свою чергу, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» листом від 19 січня 2017 року повідомлено Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про повернення без виконання платіжних доручень, оскільки виконання таких доручень є прямим порушенням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погоджуючись зі вказаними обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про поширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів та задоволення заявлених позовних вимог, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

В свою чергу, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної уповноваженою особою бездіяльності щодо невиконання поданих позивачем платіжних доручень на підставі укладеного договору банківського рахунку.

Так, колегія суддів вважає, що обов'язковою умовою віднесення спору до категорії публічно-правових спорів є участь в ньому суб'єкта владних повноважень, а також оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, спір набуває ознак публічно-правового не лише за умови наявності серед учасників спору суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих правовідносинах владних управлінських функцій.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що між сторонами у справі склались господарські правовідносини на підставі укладеного договору банківського рахунку, відповідно до умов якого позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В свою чергу, у спірних правовідносинах уповноважена особа, яка має повне і виняткове право управляти банком, витупає у межах спірних правовідносин боржником, так як відповідач звернувся з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку у період запровадження у банку тимчасової адміністрації

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанцій помилково розглянуто спірні правовідносини в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Внаслідок чого, беручи до уваги наявність іншого порядку судового провадження, що встановлений для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у даній справі та роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з даними позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 238, 308, 310, 315, 319, 321, 321, 329 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "ПЛАТИНУМ БАНК" ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року - скасувати та постановити у справі ухвалу, якою закрити провадження у справі за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "ПЛАТИНУМ БАНК" ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду у порядку господарського судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Д.В. Запорожан

ОСОБА_3

Попередній документ
74990972
Наступний документ
74990974
Інформація про рішення:
№ рішення: 74990973
№ справи: 815/521/17
Дата рішення: 19.06.2018
Дата публікації: 04.07.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.06.2018)
Дата надходження: 26.01.2017
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії