25 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4408/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Носа С.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року про повернення його позовної заяви до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
суддя(і) у І інстанції ОСОБА_3,
час ухвалення рішення не зазначено
місце ухвалення рішення м. Тернопіль
дата складення повного тексту рішення 16 квітня 2018 року,
10 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР № 255130 від 28 березня 2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу на підставі пункту 5 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив ухвалу від 16 квітня 2018 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків судді обставинам справи.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 та частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суддя першої інстанції виходив із того, що 10 квітня 2018 року позивач вже подав до цього самого суду інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, а тому поданий позов слід повернути ОСОБА_2
Проте, такі висновки судді першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.
Відповідно пункту 5 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 607/6099/18 позовну заяву ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Разом з тим, відповідно до вказаної ухвали позивачем оскаржується постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 000677 від 28 березня 2018 року.
У даній справі позивачем оскаржується постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 255130 від 28 березня 2018 року.
З огляду на викладене, на переконання апеляційного суду, у судді першої інстанції не було належних правових та фактичних підстав для повернення поданого позову ОСОБА_2 на підставі пункту 5 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 312, 313, 320, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року скасувати, а справу № 607/6097/18 направити суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді І.М.Обрізко
ОСОБА_4
Постанова у повному обсязі складена 26 червня 2018 року.