26 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2681/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі № 813/116/18 (суддя Гулик А.Г., м. Львів, час прийняття 14:55 год., повний текст рішення складений 05 березня 2018 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОККО - Схід” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -
05 січня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,ОККО - Схід” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2017 за №2932 ,,Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід” (код ЄДРПОУ 37776078) з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не дотримався встановлених нормами Податкового кодексу України умов та порядку прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а саме, наказом від 29.12.2017 №2932 відповідач призначив проведення документальної позапланової перевірки без попереднього витребування у ТзОВ ,,ОККО-Схід” пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків з акцизного податку за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
Обов'язковість надіслання письмового запиту відповідачем, як умова призначення перевірки, передбачена п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який в оскарженому наказі №2932 від 29.12.2017 зазначений правовою підставою для проведення перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід”.
Також позивач посилається на те, що відповідач призначив перевірку з порушенням норм абз. 2 п.78.2. ст.78 Податкового кодексу України, якою регламентовано імперативну заборону повторного проведення документальної позапланової перевірки, передбаченої, зокрема, п. п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у разі, якщо питання, які є предметом такої перевірки, охоплені під час попередньої перевірки платника податків.
Рішенням від 26 лютого 2018 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що за результатами аналізу даних звітності РРО та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку до декларацій акцизного податку за період 2015-2016 років встановлено розбіжності між даними про обсяги реалізованих товарів ТзОВ ,,ОККО-Схід”.
У 2015 році за даними декларації з акцизного податку реалізовано товарів у сумі 1 440 241 810 грн. (обсяг операцій, що оподатковується ПДВ), що на 4 811 447 621,55 грн. менше ніж за даними реєстраторів розрахункових операцій (виторг за 2015 рік складає 6 302 027 317,86 грн.). Відхилення акцизного податку з роздрібного продажу складає 244 703 877,94 грн.. У 2016 році відхилення акцизного податку з роздрібного продажу складає 120,9 млн. грн.
У зв'язку з наведеним товариству був направлений запит від 03.10.2017 №51514/10/28-10- 42-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження, на який позивач надав відповідь лише частково.
Відповідно до позиції ВСУ в постанові від 27.01.2015р. виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. Контролюючий орган має право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обгрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Отже, на думку відповідача, є безпідставним твердження позивача про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки без попереднього витребування у ТзОВ ,,ОККО-Схід” пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, що свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях.
За таких обставин відповідач вважає, що Офіс великих платників податків ДФС повністю дотримався вимог Податкового кодексу України щодо організації проведення перевірки, а оскаржуваний Наказ не містить жодних ознак протиправності.
З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ТзОВ ,,ОККО-Схід” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність рішення суду першої інстанції та безпідставність апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 29.12.2017 Офіс великих платників податків ДФС видав наказ №2932 ,,Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” ТзОВ ,,ОККО-Схід” з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
Винесенню оскарженого наказу передували такі події.
Так, Наказом Офісу великих платників податків ДФС від 28.02.2017 №395 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 за місцем розташування товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОККО-Схід”
Наказом від 30.08.2017 №1881 ,,Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки” відповідач поновив строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід” (код ЄДРПОУ 37776078) з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, починаючи з 04.09.2017 на 3 робочих дні.
Наказом від 06.09.2017 №1925 Офіс великих платників податків ДФС продовжив терміни проведення зазначеної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід” на 10 робочих днів, а наказом від 11.09.2017 №1963 відповідач зупинив строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід”, яка розпочата відповідно до наказу відповідача від 28.02.2017 №395.
Постановою Львівського оружного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №813/3110/17, яка набрала законної сили, визнано протиправним і скасовано наказ відповідача від 30.08.2017 №1881 ,,Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки”.
03.10.2017 Офіс великих платників податків ДФС звернувся до ТзОВ ,,ОККО-Схід” з запитом №51514/10/28-10-42-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначено про виявлені розбіжності за результатами аналізу даних звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку 9 до декларації акцизного податку за період з 2015 по 2016 роки по ТзОВ ,,ОККО-Схід”. З цих підстав позивача зобов'язано надати обґрунтовані письмові пояснення з приводу виявлених розбіжностей та документальні підтвердження.
Позивач надав відповідь на вказаний запит від 25.10.2017 №366, до якої додав договір комісії, звіти комісіонера, договір зберігання, акти повернення зі зберігання, постанови Вищого адміністративного суду України та договори купівлі-продажу.
Відповідач розцінив вказану відповідь як часткову, а тому видав наказ від 29.12.2017 №2932 ,,Про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід” з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016”.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що запит відповідача про надання інформації та її документального підтвердження не відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, а тому позивач звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав визначених п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід”, а тому оскаржений наказ відповідача від 29.12.2017 №2932 є протиправним і підлягає скасуванню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, умовою застосування положень наведеної норми є ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
З відзиву на апеляційну скаргу ( т.1 а.с. 43-44) апеляційний суд вбачає, що за результатами аналізу даних звітності РРО та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку до декларацій акцизного податку за період 2015-2016 років встановлено розбіжності між даними про обсяги реалізованих товарів ТзОВ ,,ОККО-Схід”.
У 2015 році за даними декларації з акцизного податку реалізовано товарів у сумі 1 440 241 810 грн. (обсяг операцій, що оподатковується ПДВ), що на 4 811 447 621,55 грн. менше ніж за даними реєстраторів розрахункових операцій (виторг за 2015 рік складає 6 302 027 317,86 грн.). Відхилення акцизного податку з роздрібного продажу складає 244 703 877,94 грн.. У 2016 році відхилення акцизного податку з роздрібного продажу складає 120,9 млн. грн.
У зв'язку з наведеним товариству був направлений запит від 03.10.2017 №51514/10/28-10- 42-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження. На запит контролюючого органу платник податків листом від 25.10.2017 року № 366 надав відповідь, яку відповідач вважає неповною, що і стало підставою для винесення оскарженого наказу.
За змістом п.73.3 ст.73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, коли: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбаченихст.39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків відповідних документів; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до абз.11 п.73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що в запиті відповідача від 03.10.2017 №51514/10/28-10-42-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження не вказано конкретно жодну з шести підстав для його направлення, визначених п.73.3 ст.73 ПК України.
За період з 2015 по 2016 роки позивач подав відповідачу 528 декларацій з акцизного податку. Проте, з запиту відповідача від 03.10.2017 №51514/10/28-10-42-05-10 незрозуміло, в якій саме з них виявлені розбіжності.
Суд також врахував, що позивач надіслав відповідь на запит відповідача від 25.10.2017 №366, в якій надав свої письмові пояснення та додав до неї документи, на підтвердження інформації, зазначеної в письмових поясненнях.
У свою чергу відповідач не обґрунтував, в чому саме полягає неповнота відповіді позивача на запит про надання інформації, неповнота чи недостатність поданих документів. Незрозуміло також, з яких підстав відповідач вважає таку відповідь позивача частковою.
Крім того, у запиті відповідача не був зазначений перелік інформації, яка запитується, а саме конкретний перелік документів, які пропонується надати, запит містить нечіткі визначення, а саме в переліку документів відповідач зазначив ,,зокрема, але не виключно”.
Також у наведеному запиті не зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідками опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства.
В силу приписів закону вимога про надання відповідної інформації повинна визначати у запиті конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, а не загальні покликання на відповідні норми ПК України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пп.1, 3 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України, податковий орган повинен вказати у запиті, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства.
Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що запит відповідача про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов'язку надавати відповідь на цей запит відповідно до абз.14 п.73.3 ст.73 ПК України.
Таким чином, у відповідача були відсутні визначені податковим законодавством правові підстави для призначення позапланової перевірки.
Крім того, суд першої інстанції аргументовано зазначив, що відповідно до абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
При цьому суд першої інстанції встановив, що наказом відповідача від 27.10.2017 №2432 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід” з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. Підставою проведення вказаної перевірки є ненадання позивачем відповіді на запит відповідача від 03.10.2017 №51514/10/28-10-42-05-10. Тобто, наказом відповідача від 27.10.2017 №2432 призначено проведення перевірки позивача на тій самій підставі і з тих самих питань.
Крім того, відповідно до наказів відповідача триває перевірка позивача з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, призначена на підставі наказів відповідача від 28.02.2017 №395 ,,Про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ,,ОККО-Схід” з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016” та від 30.08.2017 №1881 ,,Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки”.
Зазначені факти додатково підтверджують правомірність висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого наказу, оскільки відповідач призначив перевірку з порушенням норм абз. 2 п.78.2. ст.78 Податкового кодексу України, якою регламентовано імперативну заборону повторного проведення документальної позапланової перевірки, передбаченої, зокрема, п. п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у разі, якщо питання, які є предметом такої перевірки, охоплені під час попередньої перевірки платника податків.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, правильно встановив обставини справи та постановив законну ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі № 813/116/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_1
Постанова в повному обсязі складена 27 червня 2018 року.