20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/10872/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Гром І.І.
позивач: не з'явився
відповідач: ОСОБА_1
третя особа: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (головуючий суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк повний текст складений 02 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Волинський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
28 серпня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Міністерства оборони України та просив визнання протиправними дій щодо повернення на доопрацювання документів на призначення одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, зобов'язання повторно розглянути заяву та документи про призначення одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що листом від 22 лютого 2017 року за №230 Волинський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України розглянуто документи ОСОБА_2 та повернуто на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки подані ним документи, зокрема, копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, копія витягу із протоколу військово-лікарської комісії, копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, є достатніми для призначення одноразової грошової допомоги.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року позов задоволений. Визнано протиправними дій Міністерства оборони України щодо повернення ОСОБА_2 на доопрацювання документів на призначення одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Міністерство оборони України, вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем не було подано всіх необхідних документів для призначення допомоги, зокрема, не було подано документ про причини та обставини поранення(контузії, травми або каліцтва), який є обов'язковим. Крім того, вказує на те, що особа яка претендує на отримання допомоги, зобов'язана подати всі документи визначенні Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 року №975, виявлення нестачі поданих документів фактично позбавляє можливості прийняття рішення, а відтак вважає, що рішення про направлення на доопрацювання документів є правомірним. Також вказує на те, що даним рішенням позивачу не було фактично відмовлено, а прийнято рішення про доопрацювання.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у період з 04 липня 1979 року по 26 червня 1981 року проходив військову службу у Радянській армії СРСР та приймав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку з 19 лютого 1980 року по 26 червня 1981 року у Демократичній республіці Афганістан, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 30 травня 2000 року, військовим квитком серії № НОМЕР_2 та довідкою Камінь-Каширського районного військового комісаріату Волинської області.
Відповідно до довідки Волинської обласної медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №138342 від 09 червня 2015 року ОСОБА_2 визнано інвалідом ІІІ групи, у зв'язку із пораненням та контузією, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно із висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №674/ж від 17 квітня 2015 року виявлені спеціалістом у ОСОБА_2 при огляді рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1980 році.
Також, витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 №1424 від 20 квітня 2015 року підтверджено, що його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
На підставі положень статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», позивач через Камінь-Каширський районний військовий комісаріат подав заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок повторного встановлення йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. До заяви були додані: копія паспорту, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копія військового квитка, копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, військово-лікарської комісії, копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії.
Листом від 22 лютого 2017 року за №230 Волинський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України розглянуто документи ОСОБА_2 та повернуто на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Вважаючи дії відповідача неправомірними позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_2 на розгляд комісії Міністерства оборони України було подано всі підтверджуючі документи, які свідчать про причини та обставини його поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що вони не пов'язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а були отримані позивачем при виконанні військового обов'язку, а тому підстави для направлення документів на доопрацювання відсутні.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
Правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2013 року № 975 (далі по тексту - Порядок № 975).
Згідно з п. 2 Порядку № 975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з довідкою МСЕК ІІІ група інвалідності встановлена позивачу з 09.06.2015 року (а.с. 12).
Пунктом 11 Порядку № 975 встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: - заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; - документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; - сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до військового комісаріату із заявою про отримання одноразової грошової допомоги подано всі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку № 975.
Підставою для повернення документів на доопрацювання відповідачем зазначено неподання позивачем документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Таке твердження відповідача колегія суддів вважає помилковим у зв'язку з тим, що в даному випадку на підтвердження обставин поранення позивачем подано витяг з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.04.2015 року № 1424, в якому встановлено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, грудей, обох рук, лівої ноги (контузія головного мозку -1980 року), старшого сержанта у відставці ОСОБА_2 ,1961 року народження, наслідком яких стали шкіряні бурці в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 674/Ж від 17.04.2015 року видані Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді посттравматичної та дисциркуляторної ендефалопації ІІ-ІІІ ст., прогресуючого, кризового перебігу, з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, вегето-судинною дисфункцією, частими кризами змішаного характеру (лікворогіпертензивні, вертебро-базілярні 1-2 рази на тиждень), емоційно вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом», що підтверджено медичними та військово-обліковими документами.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, підтверджують, що поранення, контузія, та отримані захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії (а.с. 14).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає протиправними покликання відповідача про те, що позивачем не було подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Таким чином, позивачем при зверненні до відповідача із заявою про отримання одноразової грошової допомоги подано всі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку № 975.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 16-2 названого Закону одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю IIІ групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, травми, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААА № 138342 від 09.06.2015 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Враховуючи, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013року.
Правову позицію відносно наведеного питання неодноразово висловлював Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2014 року №21-446а14, від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14.
Крім того, відповідно до п.12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (п.13 Порядку №975).Отже, розпорядник бюджетних коштів, тобто відповідач, мав прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Прийняття рішень про повернення на доопрацювання документів не передбачено Порядком № 975.
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави та повноваження для прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу. Оскільки відповідач відповідного рішення не приймав, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 803/1087/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. В. Гуляк
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 25.06.2018 року.